Головна Сервіси для юристів ... Закони Цивільний процесуальний кодекс України Стаття 274. Справи, що розглядаються в порядку спрощеного позовного провадження Стаття 274. Справи, що розглядаються в порядку спр...

Стаття 274. Справи, що розглядаються в порядку спрощеного позовного провадження

Цивільний процесуальний кодекс України (ЗМІСТ) Інши кодекси
  • 17544

    Переглядів

  • 17544

    Переглядів

  • Додати в обране

    1. У порядку спрощеного позовного провадження розглядаються справи:

    1) малозначні справи;

    2) що виникають з трудових відносин;

    3) про надання судом дозволу на тимчасовий виїзд дитини за межі України тому з батьків, хто проживає окремо від дитини, у якого відсутня заборгованість зі сплати аліментів та якому відмовлено другим із батьків у наданні нотаріально посвідченої згоди на такий виїзд.

    {Частину першу статті 274 доповнено пунктом 3 згідно із Законом № 2475-VIII від 03.07.2018 }

    2. У порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка інша справа, віднесена до юрисдикції суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

    3. При вирішенні питання про розгляд справи в порядку спрощеного або загального позовного провадження суд враховує:

    1) ціну позову;

    2) значення справи для сторін;

    3) обраний позивачем спосіб захисту;

    4) категорію та складність справи;

    5) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначити експертизу, викликати свідків тощо;

    6) кількість сторін та інших учасників справи;

    7) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес;

    8) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

    4. В порядку спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах:

    1) що виникають з сімейних відносин, крім спорів про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення, розірвання шлюбу та поділ майна подружжя;

    {Пункт 1 частини четвертої статті 274 із змінами, внесеними згідно із Законом № 460-IX від 15.01.2020 }

    2) щодо спадкування;

    3) щодо приватизації державного житлового фонду;

    4) щодо визнання необґрунтованими активів та їх витребування відповідно до глави 12 цього розділу;

    5) в яких ціна позову перевищує двісті п’ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

    {Пункт 5 частини четвертої статті 274 із змінами, внесеними згідно із Законом № 460-IX від 15.01.2020 }

    6) інші вимоги, об’єднані з вимогами у спорах, вказаних у пунктах 1-5 цієї частини.

    5. Суд відмовляє у розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження або постановляє ухвалу про розгляд справи за правилами загального позовного провадження, якщо після прийняття судом до розгляду заяви позивача належним чином подано зустрічний позов або позов третьої особи із самостійними вимогами, або за первинним позовом відбулося збільшення розміру позовних вимог або зміна предмета позову, і відповідна справа не може бути розглянута за правилами спрощеного позовного провадження.

    {Частина п'ята статті 274 в редакції Закону № 3831-IX від 19.06.2024 }

    Попередня

    275/525

    Наступна
    Додати в обране

    1. Відповідно до ст. 1277 ЦК у разі відсутності спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття суд визнає спадщину відумерлою за заявою відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини. Тобто, термін “відумерлість спадщини” стосується випадків, коли після смерті особа, яка залишила після себе спадщину, немає спадкоємців.

    2. Заява про визнання спадщини відумерлою подається після спливу одного року з часу відкриття спадщини. Згідно з ч. 2 ст. 1220 ЦК часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою.

    Оскільки територіальна громада визнана потенційним правонаступником померлого, саме органу місцевого самоврядування належить звернутися до суду з заявою про визнання спадщини відумерлою. Такими органами відповідно до Закону “Про місцеве самоврядування” є сільська, селищна, міська ради та їх виконавчі органи.

    Спадщина, визнана судом відумерлою, переходить у власність територіальної громади за місцем відкриття спадщини. Місце відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця. Місцем проживання фізичної особи є житловий будинок, квартира, інше приміщення, придатне для проживання в ньому (гуртожиток, готель тощо), у відповідному населеному пункті, в якому фізична особа проживає постійно, переважно або тимчасово.

    Якщо місце проживання спадкодавця невідоме, місцем відкриття спадщини є місцезнаходження нерухомого майна або основної його частини, а за відсутності нерухомого майна – місцезнаходження основної частини рухомого майна.

    Після смерті військовослужбовців строкової служби, а також осіб, які навчалися в навчальних закладах, що знаходяться поза постійним місцем їх проживання, місцем відкриття спадщини визнається те місце, де вони постійно проживали до призову на строкову військову службу або до вступу до відповідного учбового закладу.

    logo

    Юридичні застереження

    Protocol.ua є власником авторських прав на інформацію, розміщену на веб - сторінках даного ресурсу, якщо не вказано інше. Під інформацією розуміються тексти, коментарі, статті, фотозображення, малюнки, ящик-шота, скани, відео, аудіо, інші матеріали. При використанні матеріалів, розміщених на веб - сторінках «Протокол» наявність гіперпосилання відкритого для індексації пошуковими системами на protocol.ua обов`язкове. Під використанням розуміється копіювання, адаптація, рерайтинг, модифікація тощо.

    Повний текст

    Приймаємо до оплати

    OSZAR »