Стаття 951. Відшкодування збитків, завданих поклажодавцеві

Що стосується розміру відповідальності зберігача за несхоронність майна, то він є різним при сплатному і безоплатному зберіганні. За сплатним договором зберігач, за загальним правилом, несе відповідальність у повному обсязі, тобто повинен відшкодувати поклажодавцю як реальний збиток, так і втрачену ним вигоду, якщо тільки законом чи договором не передбачено інше. Наприклад, нерідко при передачі речі на зберігання провадиться його оцінка, що вказується або в самому договорі, або

у виданому поклажодавцю документі (квитанції). У цьому випадку максимальний розмір відповідальності зберігача обмежується сумою оцінки речі. Іноді поклажодавець сам зазначає цінність предмета зберігання. Оголошена цінність може не відповідати дійсній вартості речі. Відповідальність у таких випадках обмежена оголошеною цінністю. У всякому разі вона не повинна перевищувати дійсної вартості речі.

Для визначення розміру відповідальності зберігача велике значення має ціна, з якої потрібно виходити при визначенні суми збитків. Ціна визначається за цінами місця виконання зобов´язання в день добровільного задоволення вимоги поклажодавця чи в день пред´явлення або задоволення позову, відповідно до правил, установлених у ст. 532 та ст. 946 ЦК.

Якщо при здачі майна на зберігання була здійснена оцінка цього майна і ціна його була зазначена в договорі чи іншому письмовому документі, виданому зберігачем, відповідальність зберігача обмежується сумою оцінки, оскільки не доведено, що дійсна вартість ушкодженого, утраченого чи відсутнього майна перевищує цю суму (див. ст.951 ЦК).Таким чином, обсяг відповідальності зберігача обмежений зазначеною у відповідному документі вартістю зданого на зберігання майна. Однак це правило не позбавляє можливості поклажодавця наполягати на відшкодуванні вартості зданого на зберігання майна і вище тієї оцінки, що зазначена в документі, якщо він доведе цю більш високу вартість утраченого, відсутнього чи ушкодженого майна.

При безоплатному зберіганні збитки, заподіяні поклажодавцю втратою, нестачею чи ушкодженням речі, відшкодовуються: 1) за втрату і нестачу речей — у розмірі вартості втрачених чи відсутніх речей; 2) за пошкодження речі -у розмірі суми, на яку знизилася їхня вартість.

Як при сплатному, так і при безоплатному зберіганні поклажодавець вправі відмовитися від майна, якість якого змінилася настільки, що воно не може бути використане за первісним призначенням. Однак зробити це, а також зажадати від зберігача відшкодування вартості такого майна й інших збитків поклажодавець може лише за умови, коли, по-перше, зберігач відповідає за наслідки, що відбулися, і, по-друге, інше не передбачене законом чи договором.

Зберігач несе відповідальність і за порушення інших своїх зобов´язань, зокрема за дострокове припинення зберігання, незаконне користування річчю без згоди поклажодавця, передачу речі третій особі, затримку з поверненням майна і т.д. У ЦК особливої відповідальності за зазначені порушення не передбачається, у зв´язку з чим відповідальність обмежується або стягненням зі зберігача заподіяних збитків, або застосовуються ті штрафні санкції, що були передбачені в договорі зберігання самими сторонами.