1. Ризик випадкового знищення та випадкового пошкодження (псування) майна несе його власник, якщо інше не встановлено договором або законом.
Випадковою загибеллю або псуванням речей визнається така загибель або псування, яке сталося не з вини учасників договору, а в силу випадкових причин і обставин (непереборної сили, простого випадку). Ризик такої випадкової загибелі або псування лежить на власникові, якщо інше не передбачено законом або договором. Відповідно до коментованої статті ризик такої випадкової загибелі або псування лежить на власникові, якщо інше не передбачено законом або договором. Тому відповідальність за загибель або псування речі в силу випадкових обставин, за загальним правилом, ні на кого покласти не можна. Власник несе ризик випадкової загибелі або випадкового псування речі у випадку, якщо тільки він не переклав цей ризик повністю або частково на страхувальника, застрахувавши річ, що належить йому. У силу того, що за загальним правилом право власності переходить до набувача в момент передачі речі, то й ризик випадкової загибелі або псування також переходить в момент передачі речі, якщо інше не обумовлено договором або законом.
Згідно з даною статтею ризик випадкового знищення або випадкового пошкодження майна покладається на власника. Але існують випадки, коли ризик випадкової загибелі речі може покладатися на власника. Так, сторони можуть встановити, що ризик випадкової загибелі проданої речі перейде до покупця вже з моменту укладання договору купівлі-продажу, до передачі речі покупцеві, тобто до перенесення на останнього права власності. З іншого боку, за угодою сторін ризик випадкової загибелі відчужуваних речей може бути приурочений до моменту, наступного за переходом до набувача права власності. Так, за угодою сторін на відчужувача може бути покладений ризик випадкового знищення або випадкового пошкодження майна (товару) в процесі його руху, хоча право власності на зазначене майно перейшло до покупця вже з моменту здачі майна (товару) транспортній організації. Тому правило про перехід на набувача ризику випадкової загибелі або псування відчужуваних речей одночасно з переходом до нього права власності є диспозитивним, оскільки воно застосовується, якщо інше не встановлено законом або договором.
page
youtube
Аналізуйте судовий акт: Пошкодження автомобіля в результаті падіння з даху брили снігу з льодом не пов’язане з бездіяльністю комунального підприємства, якщо власник автомобіля здійснив його паркування в неналежному місці (ВГСУ, Справа № 910/30090/15, 10.05.17)
Юридичний інтернет-ресурс «Протокол» неодноразово висвітлював тему відповідальності комунальних служб за спричинення шкоди в результаті своєї бездіяльності. Так, 24.02.2017 був опублікований матеріал під назвою «Житлово-експлуатаційні підприємства зобов'язані прибирати дахи і карнизи від льоду. Невиконання цього обов`язку буде підставою для відповідальності (ВССУ у справі № 6-15405св15, ухвала від 07.10.15)».
На відміну від згаданої справи, в цій – позивачу, що звернувся в суд з позовом про відшкодування збитків в порядку регресу в розмірі 25 544,16 грн до відповідача - комунального підприємства "Київжитлоспецексплуатація", суди всіх інстанцій в задоволенні позову відмовили.
Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач посилався на те, що оскільки пошкодження автомобіля «Honda Pilot», сталось внаслідок падіння брили снігу з льодом з житлового будинку, який обліковується на балансі відповідача, то відповідач повинен відшкодувати позивачу в порядку регресу 25 544,16 грн.
Суди не взяли до уваги аргументи позивача, зазначивши, зокрема таке.
Пунктом 26.2. Правил дорожнього руху встановлено, що у житловій зоні забороняється стоянка транспортних засобів поза спеціально відведеними місцями і таке їх розташування, яке утруднює рух пішоходів і проїзд оперативних чи спеціальних транспортних засобів.
Але вказаний автомобіль був припаркований у дворі біля будинку. При цьому, позивачем не надано доказів, які підтверджують, що територія біля цього будинку відведена для стоянки автомобілів та, що автомобіль «Honda Pilot» знаходився у спеціально обладнаному місці для паркування автотранспорту.
Відповідно до ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Згідно з ч. 4 ст. 319 та ст. 322 ЦК України власність зобов'язує. Власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом. Ризик випадкового знищення та випадкового пошкодження (псування) майна несе його власник, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 323 ЦК України).