1. Стаття 1290 ЦК встановлює обов´язки виконавця заповіту. Цей перелік є вичерпним, крім випадків, коли заповідач зазначає у заповіті певне коло обов´язків, які покладаються на виконавця, що виникають з часу відкриття спадщини. Права і обов´язки виконавця заповіту виникають з часу відкриття спадщини.
Насамперед, виконавець заповіту повинен вжити заходи до охорони спадкового майна. Такі заходи необхідні для з´ясування складу спадкового майна і збереження його до моменту явки всіх спадкоємців. Повноваження виконавця можуть полягати в встановленні місцезнаходження всього спадкового майна, вжитті заходів для охорони спадщини, а саме: в опису та передачі майна на схов певним особам або спадкоємцям до появи всіх спадкоємців з метою запобігання можливого псування, загибелі чи розкрадання майна. При цьому виконавець заповіту вживає заходів до охорони всієї спадщини, а не тільки того майна, яке зазначене у заповіті.
Виконавець заповіту зобов´язаний повідомити спадкоємців, відказоодержувачів та кредиторів про відкриття спадщини. З цією метою він приймає заходи до розшуку спадкоємців, виявлення кредиторів та дебіторів спадкодавця. Своєчасне повідомлення спадкоємців, відказоодержувачів та кредиторів про відкриття спадщини має важливе значення для реалізації їх прав, оскільки законом встановлений шестимісячний строк для прийняття спадщини, пропуск якого без поважних причин тягне втрату права вимоги.
Виконавець заповіту повинен вимагати від боржників спадкодавця виконання ними своїх зобов´язань (наприклад, витребувати майно, яке входить до складу спадщини, але знаходиться в інших осіб).
Часто до складу спадщини входить майно, яке потребує управління, або майно, для якого встановлено особливий порядок його зберігання. Це можуть бути: грошові суми та цінні папери; срібло й монетарні метали; цінні рукописи, що мають історичне або наукове значення; боєприпаси, зброя; харчові продукти тощо. Таке майно потребує належного догляду та управління. Повноваження виконавця заповіту по управлінню спадщиною полягають в передачі зазначеного майна на зберігання відповідним органам, утриманні, догляді, а також вчиненні інших дій для підтримання майна в належному стані до появи всіх спадкоємців.
Виконавець заповіту зобов´язаний видати кожному із спадкоємців ту частку спадщини, яка визначена в заповіті, а також видати частку спадщини особам, які мають право на обов´язкову частку у спадщині.
У тих випадках, коли на спадкоємців покладений заповідальний відказ — виконання будь-якого зобов´язання на користь одного або кількох осіб за рахунок спадщини, або обов´язок вчинити певні дії немайнового характеру (наприклад, надати іншій особі право довічного користування успадкованим будинком або його частиною, або виконати які-небудь дії, спрямовані на здійснення загальнокорисної мети тощо), то виконавець заповіту зобов´язаний забезпечити виконання спадкоємцями таких дій.
Нотаріус за місцем відкриття спадщини видає виконавцю заповіту відповідний документ, який підтверджує повноваження останнього. Після виконання, покладених на нього повноважень, виконавець заповіту повертає нотаріусу цей документ.
2. Стаття 1291 ЦК передбачає право виконавця заповіту вимагати плату за виконання своїх повноважень. Заповідач може одразу зазначити в заповіті, що певна сума чи частина майна переходить виконавцю заповіту, як плата за виконання ним своїх повноважень. Останній може отримати цю винагороду в натурі або у грошах зі складу спадщини. Якщо виконавець відмовився або був усунений від виконання своїх повноважень, то право на винагороду він втрачає.
Частина 2 ст. 1291 ЦК встановлює порядок отримання виконавцем винагороди, якщо її розмір не був визначений заповідачем. В цьому випадку спадкоємці та виконавець заповіту можуть домовитися стосовно розміру плати за виконання останнім своїх повноважень. Цю винагороду виконавець також може отримати в натурі або у грошах зі складу спадщини. Якщо між виконавцем заповіту та спадкоємцями не досягнуто згоди щодо розміру винагороди — такий спір має бути вирішено у судовому порядку.
В процесі виконання заповіту, виконавець може понести додаткові витрати, які можуть бути пов´язані з охороною спадкового майна, управлінням ним, а також інші витрати, пов´язані з виконанням заповіту. Тому незалежно від отриманої винагороди за виконання своїх повноважень, виконавець може вимагати відшкодування цих витрат, за відрахуванням одержаної вигоди від користування цим майном.
page
youtube
