1. За договором управління майном одна сторона (установник управління) передає другій стороні (управителеві) на певний строк майно в управління, а друга сторона зобов´язується за плату здійснювати від свого імені управління цим майном в інтересах установника управління або вказаної ним особи (вигодонабувача).
Передача майна в управління, передбачена статтею, що коментується, є формою реалізації власником права володіння, користування та розпоряджання своїм майном, передбаченими ст. 317 ЦК. Саме власник визначає мету договору управління майном, обсяг переданих повноважень, а також особу, в інтересах якої управитель повинний діяти. У законі є певні виключення. Так, наприклад, згідно зі ст. 54 ЦК, якщо фізична особа — підприємець визнана безвісно відсутньою, недієздатною чи її цивільна дієздатність обмежена або якщо власником майна, яке використовувалося у підприємницькій діяльності, стала неповнолітня чи малолітня особа, орган опіки та піклування може призначити управителя цього майна (див. також ст. 1032 ЦК та комент. до неї). Договір носить «триваючий» характер, тобто укладається на певний строк і для здійснення цілого ряду, а не однієї конкретної дії. Управитель вправі вчиняти не тільки юридичні, але і будь-які фактичні дії в інтересах власника чи вигодонабувача. Законом або договором можуть бути передбачені обмеження у відношенні окремих дій по управлінню майном. Так, наприклад, у відповідності з п.5 Декрету Кабінету Міністрів України «Про управління майном, що є у загальнодержавній власності» від 15 грудня 1992 p., заборонено підприємствам, що є у загальнодержавній власності, передавати безоплатно закріплене за ними майно іншим підприємствам, організаціям і установам, а також громадянам.
За договором управління майном управитель повинний діяти від свого імені, обов´язково вказуючи, що він є управителем. Передача майна в управління не тягне переходу права власності на нього до управителя. Договір управління майном — реальний договір. Він вважається укладеним з моменту передачі майна управителю. Якщо договір управління підлягає державній реєстрації, він вважається укладеним з моменту його реєстрації (ч.І ст. 210 ЦК).
Договір управління майном є, за загальним правилом, оплатним. Сплатний договір також є взаємним договором.