Стаття 69. Порядок застосування заходів заохочення і стягнення до осіб, засуджених до обмеження волі

1. Ст. 69 КВК України встановлює дві підстави застосування за ходів стягнення: 1) порушення трудової дисципліни; 2) порушен ня встановленого порядку відбування покарання (режимна дисци пліна).

До трудової дисципліни відноситься дотримання засудженими усіх трудових функцій, які виконуються ними протягом робочого дня, пов'язані з виробничими процесами з метою досягнення найбільших результатів у підвищенні продуктивності праці і перевиховання.

Режимна дисципліна припускає виконання засудженим усіх вимог інструкцій правових норм, правил внутрішньою розпорядку і визначеного порядку та умов виконання (відбування) призначеного покарання.

2. При призначенні заходів стягнення враховуються мотиви і обставини вчинення порушення, кількість і характер раніше на кладених стягнень, а також пояснення засудженого по суті про ступку, так як накладені стягнення мають відповідати тяжкості й характеру проступку засудженого.

Стягнення може бути накладене тільки на особу, яка вчинила проступок, не пізніше десяти діб з дня виявлення проступку, а якщо у зв'язку з проступком проводилася перевірка, то з дня її закінчення, але не пізніше шести місяців із дня вчинення проступку. Накладене стягнення звертається до виконання, як правило, негайно, але не пізніше одного місяця з дня його накладення.

3. Якщо протягом шести місяців із дня відбуття стягнення за суджений не буде підданий новому стягненню, він визнається та ким, що не має стягнення.

Накладене в цей період нове стягнення на засудженого перериває перебіг зазначеного строку і його обчислення продовжується знову з дня відбуття останнього стягнення.

4. Застосування заходів заохочення і стягнення у відповідності з Порядком, установленим КВК України, оформляється постанова ми або наказами уповноважених на те посадових осіб. Постанови ^або витяги з наказів долучаються до особових справ засуджених.

230

231

Заохочення і стягнення, оголошені усно, у статистичному обліку не відображаються, але враховуються в індивідуальних програмах соціально-психологічної роботи і беруться до уваги при визначенні ступеня виправлення засудженого та при складанні на нього характеристики.

5. Облік заохочень і стягнень кожного засудженого ведеться начальниками відділень соціально-психологічної служби (старшими вихователями). Облік заохочень і стягнень за відділеннями установ у цілому ведеться заступником начальника установи соціально-виховної та психологічної роботи або спеціально призначеною особою.

можуть бути застосовані тим чи іншим працівником. Цей перелік є вичерпним та за жодних обставин не підлягає розширеному тлумаченню.

3. Заходи заохочення і стягнення накладаються письмово й усно та відображаються в особовій справі засудженого та до розділу 10 індивідуальної програми соціально-психологічної роботи із засудженими.