1. За клопотанням компетентного органу іншої держави до особи, яка перебуває на території України і щодо якої буде направлений запит про перейняття кримінального провадження, може бути застосовано тимчасовий арешт (тримання під вартою) у порядку, передбаченому ст. 583 КПК.
2. Обставини, за яких компетентні державні органи можуть вдатися до застосування цього заходу, визначені лише у ст. 27 Європейської конвенції про передачу провадження у кримінальних справах від 15 травня 1972 p., зокрема:
1155
законодавство держави, якій направляється клопотання, дозволяє утримувати особу під вартою за злочин, з приводу якого здійснюється кримінальне провадження; наявність достатніх підстав вважати, що підозрювана особа зникне або сприятиме знищенню доказів у справі (матеріалах кримінального провадження).
3. У клопотанні про тимчасовий арешт вказується наявність дозвільних документів на застосування арешту, які були отримані відповідно до процедури, передбаченої законодавством запитуючої держави; дата і місце вчинення кримінального порушення, за яке вимагається кримінальне переслідування. його опис і правова кваліфікація; інформація про підозрювану особу; стислий виклад обставин справи.
4. Строк тимчасового тримання під вартою не повинен перевищувати 40 днів. У цей час компетентні органи України повинні отримати запит про перейняття кримінального переслідування або ж звільнити особу з під варти.