810
1. Коментована стаття визначає порядок відбору присяжних у суді.
2. Відповідно до ст. 57 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" присяжним є громадянин України, який у випадках, визначених КПК, вирішує справи у складі суду спільно із суддями, забезпечуючи згідно з Конституцією України безпосередню участь народу у здійсненні правосуддя.
3. Залучення присяжних до виконання обов'язків у суді та їх виклик здійснюється у порядку, визначеному КПК, Законом України "Про судоустрій і статус суддів" (ч. З ст. 61 Закону).
4. Частина 1 ст. 387 КПК визначає, що відбір присяжних здійснюється після відкриття судового засідання.
5. Головуючий у судовому засіданні повідомляє присяжним: а) яке провадження підлягає розгляду; б) умови їх участі в судовому засіданні. Крім того, він роз'яснює присяжним їх права та обов'язки.
6. Кожен із присяжних відповідно до ч. 1 ст. 387 КПК має право заявити про неможливість його участі в судовому засіданні, вказавши конкретну причину, та заявити собі самовідвід.
7. Головуючий відповідно до ч. З ст. 387 послідовно з'ясовує: 1) чи немає передбачених КПК або іншим законом підстав, які перешкоджають залученню громадянина як присяжного; 2) чи є підстави для звільнення окремих присяжних від виконання їх обов'язків; 3) чи є підстави для звільнення присяжних від виконання їх обов'язків за їх усними чи письмовими заявами.
8. Прокурор, потерпілий, обвинувачений з дозволу головуючого можуть ставити присяжним відповідні запитання для з'ясування обставин, які можуть перешкоджати участі присяжного у судовому розгляді; учасники судового провадження мають право заявити відвід з підстав, передбачених ст.ст. 75 76 КПК, кожному з присяжних, які з'явилися в судове засідання.
9. Питання, які пов'язані зі звільненням присяжних від участі в розгляді кримінального провадження та із відводом чи самовідводом присяжних вирішується ухвалою суду у складі двох професійних суддів, яка постановляється ними після проведення наради на місці без виходу до нарадчої кімнати. Якщо суд визнає за необхідне вийти до нарадчої кімнати, тоді така ухвала буде постановлена суддями в нарадчій кімнаті.
811
10. Присяжний вважається звільненим від участі в розгляді кримінального провадження або відведеним, якщо судді не прийшли до одноголосного рішення щодо вирішення питань, пов'язаних зі звільненням присяжного від участі у розгляді кримінального провадження або його самовідводом чи відводом.
11. Частина 6 ст. 387 КПК містить вимогу, що якщо після виконання вимог, передбачених ч. 1-5 коментованої статті, присяжних залишилося більше необхідної для участі в судовому розгляді кількості, то присяжні визначаються за допомогою автоматизованої системи документообігу суду з числа присяжних, які не були звільнені або відведені від участі в розгляді кримінального
провадження.
12. Секретар судового засідання за вказівкою головуючого викликає присяжних додатково, в тому випадку, якщо в результаті виконання дій, зазначених у ч. 5 ст. 387 КПК, присяжних залишилось менше необхідної для участі в судовому засіданні кількості.
15. За правилами коментованої статті після відбору основних присяжних відбувається відбір двох запасних присяжних.
16. До журналу судового засідання заносяться прізвища відібраних основних і запасних присяжних в тому порядку, в якому їх було відібрано (ч. 9
15. Під час судового засідання запасні присяжні постійно перебувають на відведених їм місцях і до ухвалення вироку вони можуть бути включені до складу основних присяжних, якщо хтось з основних присяжних не може продовжувати участь у судовому засіданні. Про заміну вибулих основних присяжних запасними суд присяжних постановляє ухвалу.