Стаття із посиланням на загальні правила закінчення досудового розслідування (глава 24) детально регламентує завершальний етап досудового розслідування кримінальних проступків, в межах якого завершується проведення процесуальних дій, підбиваються підсумки виконаної роботи, аналізуються зібрані докази, відбувається відкриття матеріалів і прийняття на цьому етапі кримінального провадження підсумкового рішення.
2. Строк досудового розслідування не може перевищувати одного місяця з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального проступку (п. 1 ч. 1 ст. 219 КПК). Якщо внаслідок складності провадження неможливо закінчити досудове розслідування кримінального проступку у зазначений
640
строк, він може бути продовжений у межах строку, встановленого п. 1 ч. 2 тієї ж статті районним (міським) або іншим прирівняним до нього прокурором порядку, передбаченому параграфом 4 глави 24 КПК. При цьому загальний строк досудового розслідування не може перевищувати двох місяців із дня повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального проступку. Рішення прокурора про продовження строку досудового розслідування або про відмову у такому продовженні приймається у формі постанови.
3. У межах цього строку, але не пізніше двадцяти п'яти днів після повідомлення особі про підозру, слідчий зобов'язаний подати на затвердження прокурору один із зазначених процесуальних документів: 1) проект рішення про закриття кримінального провадження (див. коментар до ст. 284 КПК); 2) проект клопотання про звільнення особи від кримінальної відповідальності (див. коментар до ст.ст. 286 287 КПК); 3) обвинувальний акт, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру (ст.ст. 291 292 КПК); 4) клопотання про продовження строку досудового розслідування з підстав, передбачених цим Кодексом (ст. 294 КПК).
4. У разі необхідності прокурор має право самостійно оформити зазначені процесуальні документи. Ця необхідність може виникнути у випадку, якщо документи складені слідчим недбало, містять недоліки структурного, стилістичного або граматичного характеру, виклад висновків здійснено юридично неграмотно, відсутній аналіз доказів, резолютивні частини документів суперечать їх описовим частинам тощо. Саме тому законодавець і застосував термін "оформити", а не просто "скласти". Адже оформити -це надати чому-небудь належного вигляду; довести що-небудь до потрібної форми; зробити щось досконалішим за формою, зовнішнім виглядом; обробити щось згідно з певними вимогами для надання йому закінченого вигляду. Хоча в загальній нормі зазначено, що уповноважений прокурор вправі самостійно складати обвинувальний акт чи зазначені клопотання (п. 13 ч. 2 ст. 36 КПК). Крім цього, треба мати на увазі, що прокурор - не байдужий наглядач за розслідуванням кримінальних проступків. Завдяки своїм владно розпорядчим повноваженням він бере у ньому активну участь.
Він може не погодитись із рішеннями, які приймає слідчий, і використовуючи законні повноваження, втрутитися, аби спрямувати хід слідства у правильне русло, скасувати незаконні та необгрунтовані постанови слідчого або усунути його від розслідування взагалі, передаючи справу іншому слідчому. Активна діяльність прокурора, спроможного оперативно втручатись у процес розслідування кримінальних проступків, не лише допомагає ефективному його проведенню, а й у багатьох випадках є своєрідною запорукою недопущення грубих порушень норм матеріального та процесуального права під час їх розслідування та дотримання прав учасників кримінального провадження.
5. Перевіривши матеріали досудового розслідування та їх узгодженість із запропонованим слідчим процесуальним рішенням, прокурор, керуючись нормами глави 24 КПК, зобов'язаний до спливу тридцятиденного терміну після
641
повідомлення особі про підозру здійснити одну із дій, зазначених у ч. З коментованої статті.
6. Відкриття матеріалів досудового розслідування іншій стороні здійснюється слідчим у порядку, передбаченому ст. 290 КПК. Ці матеріали відкриваються підозрюваному, його захиснику, законному представнику та захиснику особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру. І Іідозрюваному можуть бути відкриті для ознайомлення не всі матеріали, а лише ті, які, на думку слідчого, будуть оголошуватись у суді. Крім цього, про відкриття слідчим і стороною захисту матеріалів повідомляються цивільний позивач, його представник та законний представник, цивільний відповідач, його представник, після чого ці особи мають право ознайомитися з ними в тій частині, яка стосується цивільного позову, за правилами, викладеними в цій статті.