Стаття 361-2. Несанкціоновані збут або розповсюдження інформації з обмеженим доступом, яка зберігається в електронно-обчислювальних машинах (комп'ютерах), автоматизованих системах, комп'ютерних мережах або на носіях такої інформації

Несанкціоновані збут або розповсюдження інформації з обмеженим досту­пом, яка зберігається в електронно-обчислювальних машинах (комп’ютерах), автоматизованих системах, комп’ютерних мережах або на носіях такої інформа­ції, створеної та захищеної відповідно до чинного законодавства, -

караються штрафом від п’ятисот до тисячі неоподатковуваних мінімумів до­ходів громадян або позбавленням волі на строк до двох років з конфіскацією програмних або технічних засобів, за допомогою яких було здійснено несанкціо­новані збут або розповсюдження інформації з обмеженим доступом, які є власніс­тю винної особи.

Ті самі дії, вчинені повторно або за попередньою змовою групою осіб, або якщо вони заподіяли значну шкоду, -

караються позбавленням волі на строк від двох до п’яти років з конфіскацією програмних або технічних засобів, за допомогою яких було здійснено несанкціо­новані збут або розповсюдження інформації з обмеженим доступом, які є власніс­тю винної особи.

(Кодекс доповнено статтею 3612 згідно із Законом України № 2289-ІУ від 23 груд­ня 2004 р.)

Родовий об’єкт - інформаційна безпека, безпосередній - нормальне функціо­нування комп’ютерної інформації з обмеженим доступом.

Предмет злочину - інформація з обмеженим доступом, яка зберігається в елек­тронно-обчислювальних машинах (комп’ютерах), автоматизованих системах, комп ’ютерних мережах або носіях такої інформації, створеної та захищеної відповід­но до чинного законодавства.

Комп ’ютерна інформація (див. коментар до ст. 361 КК) з обмеженим доступом згідно зі ст. 30 Закону України «Про інформацію» від 2 жовтня 1992 р. за своїм право­вим режимом поділяється на конфіденційну і таємну.

Конфіденційна інформація містить відомості, які перебувають у володінні, корис­туванні або розпорядженні окремих фізичних або юридичних осіб, поширюється за їх бажанням згідно з передбаченими ними умовами і має відповідний правовий статус. Режим доступу до конфіденційної інформації громадян та юридичних осіб визначають та встановлюють для неї систему способів захисту самостійно компетентні державні органи або інші власники інформації.

До таємної інформації належить інформація, що містить відомості, які становлять державну та іншу передбачену законом таємницю, розголошення якої завдає шкоди особі, суспільству і державі. Перелік відомостей, що становлять державну таємницю, визначається Законом України «Про державну таємницю» у редакції від 21 вересня 1999 р. (ВВРУ. - 1999. - № 49. - Ст. 428).

До іншої передбаченої законом таємниці, належить комерційна, банківська, лікар­ська таємниця, таємниця листування та ін. Правовий режим цих видів таємниць (ін­формації) регламентується спеціальними законами. Проте вказані види інформації виступають також і як предмети інших (самостійних) злочинів і збут або поширення такої інформації передбачено статтями 145, 168, 231, 232, 328 та ін. (за умови відсут­ності ознак злочинів проти основ національної безпеки України). Але якщо така ін­формація, яка зберігається в електронно-обчислювальних машинах (комп’ютерах), автоматизованих системах, комп’ютерних мережах або на носіях такої інформації несанкціонновано здобувається або розповсюджується - все вчинене повинно квалі­фікуватися за сукупністю злочинів - за ст. 3612 і відповідною до ст. КК, яка встановлює відповідальність за збут чи розповсюдження конкретного виду інформації з обмеженим доступом (таємниці).

Інформація з обмеженим доступом як предмет злочину має зберігатися в електрон­но-обчислювальних машинах (комп ’ютерах), автоматизованих системах чи комп’ютерних мережах. Інформація, яка зберігається в мережах електрозв’ язку, до предмета даного злочину не належить.

Ознакою комп ’ютерної інформації з обмеженим доступом є те, що вона повинна бути створена та захищена відповідно до чинного законодавства. При цьому в кожно­му випадку для з’ясування наявності цієї ознаки слід звернутися до відповідних за­конів чи підзаконних нормативно-правових актів, в яких регламентується порядок створення і захисту такої інформації.

Про зміст поняття «носії комп ’ютерної інформації» див. коментар до ст. 361.

Об’єктивна сторона злочину виражається у вчиненні несанкціонованого збуту або розповсюдження комп’ютерної інформації з обмеженим доступом, яка зберігаєть­

ся в електронно-обчислювальних машинах (комп ’ютерах), автоматизованих системах, комп ’ютерних мережах або на носіях такої інформації (див. коментар до ст. 3611).

Розглядуваний злочин (ч. 1 ст. 3612) є злочином з формальним складом і тому вважається закінченим з моменту вчинення суспільно небезпечних дій, зазначених у законі.

Несанкціоноване розповсюдження інформації з обмеженим доступом, яка збе­рігається в електронно-обчислювальних машинах (комп’ютерах), автоматизованих системах, комп ’ютерних мережах або на носіях такої інформації, - це вчинення будь-яких дій, якими без згоди власника інформація з обмеженим доступом безпо­середньо чи опосередковано надається іншим особам чи доводиться до їх відома, вводиться в обіг шляхом будь-якої, крім оплатної форми. Тут має місце передача права володіння такою інформацією іншим особам, а так само розголошення такої інформації.

Несанкціонований збут інформації з обмеженим доступом, яка зберігається в елек­тронно-обчислювальних машинах (комп’ютерах), автоматизованих системах, комп ’ютерних мережах або на носіях такої інформації, - це несанкціоноване розпо­всюдження такої інформації без згоди її власника на платній основі - шляхом купівлі- продажу, міни тощо.

Суб’єктивна сторона характеризується виною у формі прямого умислу.

Суб’єкт злочину - фізична осудна особа, яка досягла 16-річного віку.

У частині 2 ст. 3612 КК встановлена кримінальна відповідальність за ті самі дії, вчинені повторно або за попередньою змовою групою осіб, або якщо вони запо­діяли значну шкоду (див. коментар до ст. 361).