Стаття 239-1. Незаконне заволодіння ґрунтовим покривом (поверхневим шаром) земель

1. Незаконне заволодіння ґрунтовим покривом (поверхневим шаром) земель, якщо це створило небезпеку для життя, здоров’я людей чи для довкілля, -

карається штрафом від двохсот до п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до трьох років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією знарядь і засобів заволодіння.

1. Та сама дія, якщо вона вчинена повторно, або за попередньою змовою групою осіб, або заподіяла матеріальну шкоду у великому розмірі, -

карається обмеженням волі на строк від двох до п’яти років або позбавленням волі на той самий строк, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією знарядь і засобів заволодіння.

1. Дії, передбачені частинами першою або другою цієї статті, якщо вони вчинені шляхом підпалу, вибуху чи іншим загальнонебезпечним способом або спричинили загибель людей, масову загибель об’єктів тваринного чи рослинного світу або інші тяжкі наслідки, -

караються обмеженням волі на строк від трьох до п’яти років або позбавленням волі на той самий строк, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією знарядь і засобів заволодіння.

Примітка. У цій статті матеріальна шкода вважається заподіяною у вели­кому розмірі, якщо її розмір у сто або більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.

(Кодекс доповнено статтею 2391 згідно із Законом України № 1708-УІ від 5 листопада 2009 р.)

1. Суспільна небезпечність злочину полягає в незаконному заволодінні ґрунтовим покривом (поверхневим шаром) земель, якщо це створило небезпеку для життя, здоров’я людей чи для довкілля.

Ґрунти є одним із важливих компонентів природного середовища, невід’ємною частиною середовища проживання людини, рослин і тварин, основою здійснення господарської та іншої діяльності.

1. Відносини у цій сфері регулюються: Конституцією України; ЗК від 25 жовтня 2001 р. (ВВРУ. - 2002. - № 3-4. - Ст. 27); Законом України «Про охорону навколишнього природного середовища» від 25 червня 1991 р. (ВВРУ. - 1991. - № 41. - Ст. 546); Законом України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» від 19 червня 2003 р.; Законом України «Про охорону земель» від 19 червня 2003 р.; наказом Держкомзему України «Про затвердження Порядку видачі та анулювання спеціальних дозволів на зняття та перенесення ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) земельних ділянок» від 4 січня 2005 р. № 1.
2. Об’єктом злочину є суспільні відносини, що забезпечують належний стан довкілля, безпеку життя, здоров’я людей.

Предметом злочину виступає ґрунтовий покрив (поверхневий шар) земель.

Ґрунтовий покрив земельних ділянок - поверхневий шар ґрунту, який харак­теризується родючістю.

Ґрунти - природний або змінений у результаті господарської та іншої діяльності поверхневий шар землі, що складається з мінеральних і органічних речовин, води, повітря, ґрунтових організмів і продуктів їх життєдіяльності, що володіє родючістю, структурою і властивостями, необхідними для існування рослин і тварин, життєзабезпечення і діяльності людини (Модельний закон «Про охорону ґрунтів», прийнятий на двадцять дев’ятому пленарному засіданні Міжпарламентської Асамблеї держав - учасниць СНД (постанова № 29-16 від 31 жовтня 2007 р.).

Стаття 19 ЗК встановлює, що землі України за основним цільовим призначенням поділяються на такі категорії:

а) землі сільськогосподарського призначення;

б) землі житлової та громадської забудови;

в) землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення;

г) землі оздоровчого призначення;

ґ) землі рекреаційного призначення;

д) землі історико-культурного призначення;

е) землі лісогосподарського призначення;

є) землі водного фонду;

ж) землі промисловості, транспорту, зв’язку, енергетики, оборони та іншого призначення.

Земельні ділянки кожної категорії земель, які не надані у власність або користування громадян чи юридичних осіб, можуть перебувати у запасі.

Статтею 20 ЗК визначено, що віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень.

Землеустрій - це сукупність соціально-економічних та екологічних заходів, спрямованих на регулювання земельних відносин та раціональної організації території адміністративно-територіальних утворень, суб’єктів господарювання, що здійснюються під впливом суспільно-виробничих відносин і розвитку продуктивних сил (ст. 181 ЗК).

Мета землеустрою полягає в забезпеченні раціонального використання та охорони земель, створенні сприятливого екологічного середовища та поліпшенні природних ландшафтів (ст. 182 ЗК).

Отже, предметом злочину може бути ґрунтовий покрив (поверхневий шар) земель, що використовується з порушенням умов, установлених у проекті землеустрою.

1. Об’єктивна сторона злочину полягає в незаконному заволодінні будь-якими способами значними площами ґрунтових покривів (поверхневим шаром) земель, якщо це створило реальну небезпеку для життя, здоров’я людей чи для довкілля.

Об’єктивна сторона цього складу злочину містить будь-які незаконні дії, що порушують умови зняття, збереження і використання родючого шару ґрунту, затверджені у проекті землеустрою.

Порушення лише порядку виконання вказаних робіт, передбачених проектом землеустрою, не утворює цього складу злочину. Для прикладу, зняття без спеціального дозволу поверхневого шару земель житлової та громадської забудови не може створити небезпеку для життя, здоров’я людей чи для довкілля, якщо це передбачено проектом землеустрою. Настання у такому випадку шкоди лише через порушення порядку виконання робіт не може бути підставою для відповідальності за цим складом злочину.

Закінченим злочин вважається з моменту створення реальної небезпеки для життя, здоров’я людей чи для довкілля, що виникла внаслідок вчинення дій, які порушують умови зняття, збереження і використання родючого шару ґрунту. Загроза заподіяння шкоди має бути реальною, очевидною, а негативні наслідки не настають лише завдяки своєчасно вжитим заходам або через інші обставини.

Небезпека для життя людей - це створення реальної можливості загибелі хоча б однієї людини.

Небезпека для здоров’я - вплив факторів середовища життєдіяльності, що створює реальну загрозу здоров’ю, призводить до втрати працездатності людини чи навіть створює реальну загрозу для життя і здоров’я майбутніх поколінь.

Небезпека для довкілля - загроза настання таких наслідків, як: загибель тварин (диких, домашніх), рослин, лісопосадок; деградація земель; зменшення земельного покриву, що впливає на забезпечення населення сільськогосподарськими продуктами; зміна клімату й настання інших змін біологічного, хімічного і фізичного складу ґрунту і т. д.

Важливою при встановленні об’єктивної сторони цього злочину є наявність причинно-наслідкового зв’язку між незаконним заволодінням ґрунтовим покривом (поверхневим шаром) земель і створенням небезпеки при цьому.

1. Суб’єктивна сторона злочину характеризується складною формою вини: щодо дії - умисел, щодо наслідків - необережність.

Якщо загибель людей чи заподіяння шкоди їх здоров’ю охоплювалися умислом винного (прямим або непрямим), дії повинні кваліфікуватися за сукупністю злочинів як за ст. 2391 КК, так і за іншими статтями КК, зокрема про злочини проти життя та здоров’я особи.

1. Суб’єктом злочину є особа, яка досягла 16 років.
2. Кваліфікуючими ознаками, які встановлені ч. 2 ст. 239[21] КК, виступає вчинення тієї самої дії за умови, якщо:

1. вона вчинена повторно;
2. або за попередньою змовою групою осіб;
3. або заподіяла матеріальну шкоду у великому розмірі.

Повторним визнається злочин, вчинений особою, яка раніше скоїла такий самий злочин, тобто незаконне заволодіння ґрунтовим покривом (поверхневим шаром) земель, за умови, що це створило небезпеку для життя, здоров’ я людей чи для довкілля, якщо судимість не була знята чи погашена, а також до моменту вчинення повторного злочину не минули строки давності притягнення до кримінальної відповідальності.

Про попередню змову групою осіб див. коментар до ст. 28 КК.

Під матеріальною шкодою, заподіяною у великому розмірі, у цій статті розуміється така шкода, розмір якої у сто або більше разів перевищує н. м. д. г.

За частиною 3 ст. 2391 КК кваліфікуючими ознаками виступають дії, передбачені частинами 1 або 2 ст. 2391 КК:

1. якщо вони вчинені шляхом підпалу, вибуху чи іншим загальнонебезпечним способом
2. або спричинили загибель людей, масову загибель об’ єктів тваринного чи рослинного світу або інші тяжкі наслідки.

Підпал - це свідоме викликання пожежі шляхом застосування джерела вогню до певних об’ єктів.

Вибух - миттєве руйнування чого-небудь, що супроводжується утворенням сильно нагрітих, з високим тиском газів.

Під іншим загальнонебезпечним способом розуміється будь-який інший, крім підпалу та вибуху, спосіб, унаслідок якого створюється небезпека життю чи здоров’ю людей, загибелі об’єктів тваринного чи рослинного світу тощо.

Під загибеллю людей варто розуміти смерть хоча б однієї людини.

Масова загибель об’ єктів тваринного чи рослинного світу передбачає наявність великої кількості загиблих тварин, птиці, загибель посівів, рослин на значних площах угідь чи загибель лісового масиву.

З’ясовуючи питання про те, чи є загибель або захворювання об’єктів тваринного світу масовими, необхідно досліджувати відомості про чисельність тварин, інших організмів, що загинули, їх поширеність на території України або конкретної адміністративно-територіальної одиниці (див. п. 5 ППВСУ «Про судову практику у справах про злочини та інші правопорушення проти довкілля» від 10 грудня 2004р. № 17).

Під іншими тяжкими наслідками слід розуміти заподіяння шкоди, що харак­теризується підвищеною небезпекою для всього живого, руйнуванням чи істотним ушкодженням значних природних територій (заповідних урочищ, ділянок лісу тощо), втратою унікальних і рідкісних об’єктів природи, занесених до Червоної книги України, масовою загибеллю людей, масовою загибеллю тварин на великій території тощо.