Стаття 194-1. Умисне пошкодження об'єктів електроенергетики

1. Умисне пошкодження або руйнування об’єктів електроенергетики, якщо ці дії призвели або могли призвести до порушення нормальної роботи цих об’єктів, або спричинило небезпеку для життя людей, -

карається штрафом від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або обмеженням волі на строк до трьох років, або позбавленням волі на той самий строк.

1. Ті самі дії, вчинені повторно або за попередньою змовою групою осіб, або загальнонебезпечним способом, -

караються позбавленням волі на строк від трьох до десяти років.

1. Дії, передбачені частинами першою або другою цієї статті, якщо вони спри­чинили загибель людей або інші тяжкі наслідки, -

караються позбавленням волі на строк від восьми до п’ятнадцяти років.

(Стаття 1941 в редакції законів України № 2598-ІУ від 31 травня 2005 р. та № 270-УІ від 15 квітня 2008р.)

1. Безпосереднім об’єктом цього злочину є відносини власності з належності об’єктів електроенергетики (при їх руйнуванні) і використання цих об’єктів (при по­шкодженні таких об’єктів). Додатковим об’єктом є безпечне функціонування цих об’ єктів і безпека життя людей.
2. Предмет злочину - об’єкти електроенергетики. Згідно із Законом України «Про електроенергетику» від 16 жовтня 1997 р. (ВВРУ. - 1998. - № 1. - Ст. 1 (із змінами і до­повненнями станом на 19 січня 2006р.)) об ’єкт електроенергетики - це електрична станція (крім ядерної частини атомної електричної станції), електрична підстанція, елек­трична мережа, підключені до об’єднаної енергетичної системи України, а також котель­ня, підключена до магістральної теплової мережі, магістральна теплова мережа. Мережа (електрична чи теплова) як складова об’єктів електроенергетики - це сукупність енерге­тичних і трубопровідних установок для передачі та розподілу електричної енергії, гарячої води та пари. Видами мереж як об’єктів електроенергетики, зокрема, є: магістральна електрична мережа - електрична мережа, призначена для передачі електричної енергії від виробника до пунктів підключення місцевих (локальних) мереж; магістральна те­плова мережа - комплекс трубопроводів і насосних станцій, що забезпечує передачу га­рячої води та пари від електричних станцій та котелень до місцевої (локальної) теплової мережі; місцева (локальна) електрична мережа - електрична мережа, призначена для передачі електричної енергії від магістральної електричної мережі до споживача; об ’єднана енергетична система України - сукупність електростанцій, електричних і теплових мереж, інших об’єктів електроенергетики, які об’єднані спільним режимом виробництва, пере­дачі та розподілу електричної і теплової енергії при централізованому управлінні цим режимом; міждержавна електрична мережа - електрична мережа, призначена для пе­редачі електричної енергії між державами.
3. Об’єктивна сторона злочину характеризується пошкодженням або руйнуванням об’ єктів електроенергетики, якщо ці дії призвели або могли призвести до порушення нормальної роботи цих об’єктів, або спричинили небезпеку для життя людей. Зміст термінів «пошкодження» і «руйнування» (знищення), якими визначаються альтерна­тивні дії цього злочину, див. у коментарі до ст. 194 КК.

Своєрідним наслідком вказаних дій є те, що вони призвели або могли призвести до порушення нормальної роботи об’єктів електроенергетики, або спричинили небез­пеку для життя людей.

Порушення нормальної роботи об ’єктів електроенергетики - це зупинка чи при- зупинка або ж зрив графіка діяльності вказаних об’єктів, перерва, незалежно від кількості часу, постачання електроенергії споживачам, порушення режиму виробни­цтва, передачі та розподілу електричної і теплової енергії тощо. Причому розмір спричиненої шкоди для наявності об’єктивної сторони даного злочину не має зна­чення. Головне, щоб унаслідок руйнування або пошкодження об’єктів була порушена їх нормальна робота чи склалася реальна загроза такого порушення. Спричинення небезпеки для життя людей - це створення унаслідок руйнування чи пошкодження об’єктів реальної загрози спричинення смерті хоча б одній людині. Між діями, що утворюють об’єктивну сторону і суспільно небезпечні наслідки, необхідно встанови­ти наявність причинного зв’язку.

1. Суб’єктивна сторона характеризується умисною формою вини - умисел прямий чи непрямий. Але відносно наслідків, передбачених ч. 1 ст. 194[11] КК, - будь-яка форма вини.
2. Суб’єкт злочину - будь-яка особа, яка досягла 16-річного віку.
3. У частині 2 ст. 1941 КК встановлена кримінальна відповідальність за ті самі дії, вчинені повторно або загальнонебезпечним способом. Про поняття повторності пошкодження об’єктів електроенергетики див. коментар до ст. 32 КК. Умисне пошко­дження об ’єктів електроенергетики за попередньою змовою групою осіб - див. ко­ментар до ч. 2 ст. 28 КК. Умисне пошкодження об ’єктів електроенергетики - див. коментар до ч. 2 ст. 194 КК.
4. У частині 3 ст. 1941 КК встановлена кримінальна відповідальність за умисне пошкодження об’ єктів електроенергетики, якщо ці дії спричинили загибель людей або інші тяжкі наслідки. Зміст поняття загибель людей чи настання інших тяжких наслідків - див. коментар до ч. 2 ст. 194 КК.
5. У випадках, коли вчинене суспільно небезпечне діяння підпадає одночасно під ознаки статей 1941 та 194 КК, застосовуватися повинна ст. 1941 як спеціальна норма.