Стаття 177. Порушення прав на винахід, корисну модель, промисловий зразок, топографію інтегральної мікросхеми, сорт рослин, раціоналізаторську пропозицію

промисловий зразок, топографію інтегральної мікросхеми, сорт рослин, раціоналізаторську пропозицію

1. Незаконне використання винаходу, корисної моделі, промислового зразка, топографії інтегральної мікросхеми, сорту рослин, раціоналізаторської пропо­зиції, привласнення авторства на них, або інше умисне порушення права на ці об’єкти, якщо це завдало матеріальної шкоди у значному розмірі, -

караються штрафом від двохсот до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або позбав­ленням волі на той самий строк, з конфіскацією та знищенням відповідної продукції та знарядь і матеріалів, які спеціально використовувались для її виготовлення.

1. Ті самі дії, якщо вони вчинені повторно, або за попередньою змовою групою осіб, або завдали матеріальної шкоди у великому розмірі, -

караються штрафом від тисячі до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або позбав­ленням волі на строк від двох до п’яти років, з конфіскацією та знищенням від­повідної продукції та знарядь і матеріалів, які спеціально використовувались для її виготовлення.

1. Дії, передбачені частинами першою або другою цієї статті, вчинені службо­вою особою з використанням службового становища або організованою групою, або якщо вони завдали матеріальної шкоди в особливо великому розмірі, -

караються штрафом від двох тисяч до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавленням волі на строк від трьох до шести років, з позбав­ленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років або без такого та з конфіскацією та знищенням відповідної продукції та знарядь і матеріалів, які спеціально використовувалися для її виготовлення.

(Стаття 177 у редакції законів України № 850-ІУ від 22 травня 2003 р., № 3423-ІУ від 9 лютого 2006р. та № 1111-У від 31 травня 2007р.)

1. Суспільна небезпечність цього злочину полягає у спричиненні шкоди суб’єктивним правам автора в галузі промислової власності, як-от: праву володіння, розпорядження та користування результатом своєї творчості в будь-якій сфері про­мисловості чи господарської діяльності. Саме право на творчість дозволяє визначити промислову власність як один із видів інтелектуальної власності.
2. Диспозиція даної статті є бланкетною, тому для з’ясування ознак цього злочину слід звертатися до законів України, які регулюють суспільні відносини з приводу права на об’єкти промислової власності: «Про охорону прав на промислові зразки» в редакції від 15 грудня 1993 р. № 3688-ХІІ (ВВРУ. - 1994. - № 7. - Ст. 34) зі змінами на 22 травня 2003 р. (ВВРУ. - 2003. - №35. - Ст. 271), «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг» у редакції від 15 грудня 1993 р. № 3689-ХІІ (ВВРУ. - 1994. - № 7. - Ст. 36) зі змінами на 10 квітня 2008 р. (ВВРУ. - 2008. - № 23. - Ст. 217) та «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі» в редакції від 1 червня 2000 р. № 1771-ІІІ (ВВРУ. - 2000. - № 37. - Ст. 307) зі змінами на 14 квітня 2009 р. (ВВРУ. - 2009. - № 36-37. - Ст. 513) та ЦК.
3. Предметом даного злочину є винахід, корисна модель, промисловий зразок, топографії інтегральних мікросхем, сорти рослин, раціоналізаторська пропозиція. За своїм змістом вони всі передбачають творче вирішення технічного, технологічного, художньо-конструктивного завдання в будь-якій сфері діяльності.

Винахід - це технологічне (технічне) вирішення, що відповідає умовам патенто- здатності (новизна, винахідницький рівень і промислова придатність). Об’єктом ви­находу може бути: продукт (пристрій, речовина, штам мікроорганізму, культура клітин рослин і тварин тощо); спосіб; застосування раніше відомого продукту чи способу за новим призначенням.

Корисна модель - нове і промислове придатне конструктивне виконання пристрою. Об’єктом корисної моделі може бути конструктивне виконання пристрою.

Під промисловим зразком слід розуміти результат творчої діяльності людини у га­лузі художнього конструювання. Об’єктом промислового зразка може бути форма, малюнок чи розфарбування або їх поєднання, які визначають зовнішній вигляд про­мислового виробу і призначені для задоволення естетичних та ергономічних потреб. До них належать знаки для товарів, послуг тощо.

Топографія інтегральних мікросхем - це зафіксоване на матеріальному носії про­сторово-геометричне розміщення сукупності елементів мікросхеми.

Сортом рослин є штучно відібрана сукупність рослин у межах того самого бота­нічного таксону з притаманними їм біологічними ознаками і властивостями, що ха­рактеризують їх спадковість. Категоріями сорту є клон, лінія, гібрид, популяція.

Раціоналізаторська пропозиція є визнана юридичною особою пропозиція щодо технологічного (технічного) або організаційного рішення в будь-якій сфері її діяль­ності.

1. Правова охорона зазначеним предметам надається в тому випадку, коли вони не суперечать суспільним інтересам, принципам гуманності і моралі, а також мають ознаку істотної новизни, дають позитивний ефект і не належать винному.

Авторство (право власності) на винахід, корисну модель, промисловий зразок за­свідчується патентом, який є охоронним документом, що закріплює пріоритет цих прав.

Строк дії патенту України на винахід становить 20 років, а на корисну модель - 10 років з моменту подання заявки до відповідної установи.

1. Об’єктивна сторона складається з трьох обов’язкових ознак:

1. незаконного використання зазначених предметів, привласнення авторства на них або іншого умисного порушення права на ці об’ єкти, 2) наслідку у вигляді мате­ріальної шкоди у значному розмірі та 3) причинного зв’язку між ними.

Про поняття незаконного використання див. коментар до ст. 176 КК. Це, напри­клад, створення похідного твору, який є продуктом інтелектуальної творчості: пере­клад, адаптація, обробка тощо, або оголошення, розповсюдження, демонстрація чи інше доведення до відома сторонніх осіб суті винаходу або раціоналізаторської про­позиції без згоди власника.

Під привласненням авторства слід розуміти оформлення в повному обсязі або частково відповідних реєстраційних документів на чужі права інтелектуальної влас­ності під своїм прізвищем; реєстрація під своїм прізвищем предмета інтелектуальної власності, створеного у співавторстві з іншими особами, без позначення цього.

Інше умисне порушення прав на зазначені у диспозиції цієї статті об’єкти інте­лектуальної власності охоплює будь-які інші умисні дії, спрямовані на порушення цих прав, що тягнуть за собою відповідальність згідно з чинним законодавством України, наприклад, використання без дозволу автора під час оформлення відповід­ного патенту відомостей, які містяться в опублікованій для цього заявці, за умови, що винна особа знала або одержала письмове повідомлення із зазначенням номера заявки.

Не визнаються незаконним використанням дії особи, яка до дати подання до установи заявки про надання патенту або, якщо заявлено пріоритет, до дати її прі­оритету в інтересах своєї діяльності з комерційною метою добросовісно викорис­тала в Україні технологічне (технічне) вирішення, тотожне заявленому винаходу (корисній моделі), чи здійснила значну і серйозну підготовку для такого викорис­тання. Не визнається також порушенням прав використання запатентованого вина­ходу (корисної моделі) і в деяких інших випадках: у конструкції чи при експлуатації транспортного засобу іноземної держави, який тимчасово або випадково перебуває у водах, повітряному просторі чи на території України; без комерційної мети; з на­уковою метою або у порядку експерименту; за надзвичайних обставин (стихійне лихо, катастрофа, епідемія тощо); при разовому виготовленні ліків в аптеках за рецептом лікаря; введення в господарський обіг виготовленого із застосуванням запатентованого винаходу (корисної моделі) продукту будь-якою особою, яка при­дбала його без порушення прав власника (наприклад, за рішенням суду за умовами, передбаченими ст. 30 Закону України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі»).

Під наслідком незаконного використання слід розуміти завдання власнику мате­ріальної шкоди у значному розмірі, яка згідно з приміткою до ст. 176 КК у двадцять і більше разів перевищує н. м. д. г. Наприклад, неотримання авторського гонорару за наступний продаж або здачу в найом, збитки від програної конкурентної боротьби або шкоди іміджу тощо.

1. Злочин вважається закінченим з моменту заподіяння матеріальної шкоди. Обов’язковою ознакою об’єктивної сторони даного злочину є встановлення причин­ного зв’язку між діянням і вказаним наслідком.
2. Суб’єктивна сторона злочину - прямий умисел. Винний усвідомлює, що він незаконно використовує винахід, корисну модель, промисловий зразок та інші пред­мети, права на які охороняються відповідними законами, передбачає заподіяння ма­теріальної шкоди відповідним особам і бажає настання цих наслідків.

Мотиви можуть бути різними: користь, кар’єризм, помста, заздрість тощо і на кваліфікацію не впливають.

1. Суб’єкт злочину - загальний: будь-яка особа, що досягла 16-ти років, у тому числі і сам автор у випадках, коли, наприклад, вказані дії не були узгоджені з іншими співавторами.
2. Частина 2 ст. 177 КК передбачає відповідальність за ті самі дії, якщо вони вчинені: а) повторно (див. коментар до ч. 1 ст. 32 КК), або б) за попередньою змо­вою групою осіб (див. коментар до ч. 2 ст. 28 КК), або в) завдали матеріальної шкоди у великому розмірі, під яким згідно з приміткою до цієї статті розуміється розмір, що у двісті і більше разів перевищує н. м. д. г.
3. У частині 3 ст. 177 КК визначена відповідальність за дії, передбачені частина­ми 1 або 2 цієї статті, якщо вони вчинені: а) спеціальним суб’єктом - службовою особою з використанням службового становища; б) організованою групою; в) якщо вони завдали матеріальної шкоди в особливо великому розмірі, тобто якщо цей розмір у тисячу і більше разів перевищує н. м. д. г.