Стаття 144. Насильницьке донорство

1. Насильницьке або шляхом обману вилучення крові у людини з метою ви­користання її як донора -

карається позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років або виправними роботами на строк до двох років, або обмеженням волі на строк до двох років, з штрафом до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян чи без такого.

1. Дії, передбачені частиною першою цієї статті, вчинені щодо неповнолітньо­го або особи, яка перебувала в безпорадному стані чи в матеріальній залежності від винного, -

караються обмеженням волі на строк до п’яти років або позбавленням волі на строк до трьох років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займа­тися певною діяльністю на строк до трьох років або без такого.

1. Дії, передбачені частинами першою і другою цієї статті, вчинені за поперед­ньою змовою групою осіб або з метою продажу, -

караються позбавленням волі на строк до п’яти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

1. Донорство крові та її компонентів - добровільний акт волевиявлення людини, що полягає у даванні крові або її компонентів для подальшого безпосереднього ви­користання їх для лікування, виготовлення відповідних лікарських препаратів або використання у наукових дослідженнях (див. Закон України «Про донорство крові та її компонентів» від 23 червня 1995 р. № 239/95 ВР із змінами, внесеними 14 січня 1999 р. // ВВРУ. - 1999. - № 9-10. - Ст. 68; від 7 грудня 2000 р. // ВВРУ. - 2001. - № 2-3. - Ст. 10 та від 11 липня 2001 р. // ВВРУ. - 2001. - № 44. - Ст. 231). Взяття крові та її компонентів у донора дозволяється лише за умови, що здоров’ю донора не буде заподіяно шкоди.

Відповідно до ст. 46 Основ законодавства України про охорону здоров’я (ВВРУ. - 1993. - № 4. - Ст. 9) забороняється взяття донорської крові примусово.

1. З об’єктивної сторони злочин виражається в насильницькому або шляхом об­ману вилученні крові у людини з метою використання її як донора. Насильство може бути фізичним або психічним.
2. При фізичному насильстві наносяться удари, побої, викручування рук, зв’язування і т. ін. Психічне насилля полягає в погрозі застосувати фізичне насилля. При вчиненні цього злочину насильство виступає як засіб примусити людину до зда­чі крові та її компонентів.
3. Злочин може бути вчинений і шляхом обману. Обман - це повідомлення не­правдивих відомостей донору або замовчування таких відомостей, які вона зобов’язана повідомити. Обман може стосуватися кількості крові, мети її вилучення або реципі­єнта, якому ця кров буде введена. Будучи обманутим, донор добровільно дає кров або її компоненти.
4. Злочин є закінченим з моменту вилучення крові, поєднаного з насильством або обманом донора.
5. Суб’єктивна сторона злочину виражається у прямому умислі. Обов’язковою ознакою є мета - вилучення крові для використання її як донора. У частині 3 ст. 144 КК метою вилучення крові є її продаж.
6. Суб’єктом злочину є медичний працівник, який може здійснювати вилучення крові, а також інші особи, які досягли 16-річного віку.
7. У частині 2 ст. 144 КК встановлена відповідальність за дії, передбачені ч. 1 ст. 144 КК, вчинені щодо неповнолітнього або особи, яка перебувала в безпорадному стані чи в матеріальній залежності від винного. Стаття 2 Закону України «Про до­норство крові та її компонентів» встановлює, що донором може бути будь-який діє­здатний громадянин України віком від 18 років, який пройшов відповідне медичне обстеження і в якого немає протипоказань.
8. Про безпорадний стан та особу, яка перебуває в матеріальній залежності, див. коментар до ст. 143 КК.
9. Частина 3 ст. 144 КК встановлює відповідальність за вчинення злочину за по­передньою змовою групою осіб (див. коментар до ст. 28 КК) або з метою продажу крові та її компонентів.