Стаття 205. Наслідки неявки в судове засідання учасника справи

1. Неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

2. Суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав:

1) неявка в судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому повідомлення про дату, час і місце судового засідання;

2) перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними;

3) виникнення технічних проблем, що унеможливлюють участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції, крім випадків, коли відповідно до цього Кодексу судове засідання може відбутися без участі такої особи;

4) необхідність витребування нових доказів, у випадку, коли учасник справи обґрунтував неможливість заявлення відповідного клопотання в межах підготовчого провадження;

5) якщо суд визнає потрібним, щоб сторона, яка подала заяву про розгляд справи за її відсутності, дала особисті пояснення.

Викликати позивача або відповідача для особистих пояснень можна і тоді, коли в справі беруть участь їхні представники.

3. Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі:

1) неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки;

2) повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника), незалежно від причин неявки;

3) неявки представника в судове засідання, якщо в судове засідання з’явилася особа, яку він представляє, або інший її представник;

4) неявки в судове засідання учасника справи, якщо з’явився його представник, крім випадків, коли суд визнав явку учасника справи обов’язковою.

{Пункт 4 частини третьої статті 205 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2234-VIII від 07.12.2017 }

У разі повторної неявки повідомленого належним чином відповідача в судове засідання, суд вирішує справу на підставі наявних у ній доказів.

4. За клопотанням сторони та з урахуванням обставин справи суд може відкласти її розгляд у випадку, визначеному пунктом 3 частини третьої цієї статті.

5. У разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду, якщо неявка перешкоджає розгляду справи. Якщо відповідач наполягає на розгляді справи по суті, справа розглядається на підставі наявних у ній доказів.

До позивача, який не є суб’єктом владних повноважень, положення цієї частини застосовуються лише у разі повторної неявки.

6. Наслідки, визначені частинами третьою та п’ятою цієї статті, настають і в разі, якщо учасник справи (його представник) залишить залу судового засідання.

7. У разі розгляду справи за відсутності позивача або відповідача суддя-доповідач оголошує стислий зміст позовної заяви або відзиву відповідно.

8. Про відкладення розгляду справи постановляється ухвала.

9. Якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з’явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Додати в обране

1. Розглянувши апеляційну скаргу, суд апеляційної інстан ції постановляє ухвалу в разі:

залишення апеляційної скарги без задоволення, а судово го рішення - без змін;
зміни ухвали суду першої інстанції;

3) скасування судового рішення і постановлення нової ухвали;

скасування судового рішення і залишення позовної заяви без розгляду або закриття провадження у справі;
визнання судового рішення нечинним і закриття прова дження у справі;
скасування ухвали суду і направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеля ційної скарги може своєю постановою змінити постанову суду першої інстанції або прийняти нову постанову, якими суд апе ляційної інстанції задовольняє або не задовольняє позовні ви моги.
З усіх процесуальних питань суд апеляційної інстанції по становляє ухвали.
Судові рішення суду апеляційної інстанції ухвалюються, проголошуються, видаються або надсилаються особам, які бе руть участь у справі, в порядку, встановленому статтями 160, 167 цього Кодексу.

402

1. Коментована стаття тісно пов'язана зі ст.ст. 198 199 КАС України і визначає, в яких процесуальних документах адміні стративного суду апеляційної інстанції втілюються його повно важення. Адміністративний суд апеляційної інстанції приймає судові рішення двох видів: ухвали та постанови.

У відповідності зі ст. 159 КАС України рішення апеляційного суду повинні бути законними та обґрунтованими.

Частина 1 коментованої статті передбачає випадки, коли апеляційний суд приймає судові рішення у формі ухвали.

По-перше, апеляційний суд приймає ухвалу в разі, коли він згідно зі ст. 200 КАС України, залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін (див. коментар до ст. 200 КАС України).

По-друге, коли апеляційний суд змінює ухвалу суду першої інстанції (ст. 201 КАС України). Треба акцентувати увагу на тому, що мова йде саме про судове рішення суду першої інстанції у формі ухвали.

По-третє, апеляційний суд приймає ухвалу при скасуванні судового рішення суду першої інстанції і постановленні нової ухвали. При цьому йдеться про скасування рішення суду першої інстанції, як у формі ухвали, так і в формі постанови, наприклад, апеляційний суд може скасувати постанову суду першої інстанції і постановити ухвалу про зупинення провадження у справі (ст. 156 КАС України).

По-четверте, на підставі ч. 1 ст. 203 КАС України, апеляційний суд може скасувати, як ухвалу, так і постанову суду першої інстанції і залишити позовну заяву без розгляду або закрити провадження у справі.

По-п'яте, згідно з ч. 2 ст. 203 КАС України, апеляційний суд може визнати судове рішення нечинним і закрити провадження у справі.

По-шосте, апеляційний суд приймає ухвалу також при скасуванні ухвали суду першої інстанції і направленні справи на новий розгляд до суду першої інстанції (ст. 204 КАС України).

2. Частиною 2 статті 205 КАС України визначається, що суд апеляційної інстанції приймає постанову в двох випадках: 1) при зміні постанови суду першої інстанції (ст 201 КАС України); 2) при прийнятті нової постанови по суті позовних вимог (ст. 202 КАС України).

3. Частиною 3 коментованої статті встановлено загальне пра-Іло, відповідно до якого суд апеляційної інстанції постанов-403

ляє ухвали з усіх процесуальних питань, яке є цілком співзвучним з положеннями ч. 2 ст. 158 КАС України.

4. Законодавець встановив, що судові рішення апеляційного суду ухвалюються в порядку, передбаченому ст. 160 КАС України, а проголошуються, видаються або направляються особам, які беруть участь у справі у відповідності до ст. 167 КАС України (див. коментар до ст.ст. 160 та 167 КАС України).

Юридичні застереження

Protocol.ua є власником авторських прав на інформацію, розміщену на веб - сторінках даного ресурсу, якщо не вказано інше. Під інформацією розуміються тексти, коментарі, статті, фотозображення, малюнки, ящик-шота, скани, відео, аудіо, інші матеріали. При використанні матеріалів, розміщених на веб - сторінках «Протокол» наявність гіперпосилання відкритого для індексації пошуковими системами на protocol.ua обов`язкове. Під використанням розуміється копіювання, адаптація, рерайтинг, модифікація тощо.

Повний текст