Стаття 185. Порядок призначення врегулювання спору за участю судді

1. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку постанови суду першої ін станції повністю або частково.
2. Ухвали суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку окремо від постанови суду повністю або частково у випадках, встановлених цим Кодексом. Заперечен ня на інші ухвали можуть бути викладені в апеляційній скарзі на постанову суду першої інстанції.

1. Коментована стаття передбачає право на апеляційне оскарження постанов і ухвал суду першої інстанції, реалізація якого з додержанням усіх необхідних умов призводить до виникнення апеляційного провадження.

Апеляційне провадження - це нормативне врегульований комплекс взаємопов'язаних і взаємообумовлених процесуальних дій з перегляду адміністративної справи та судових рішень судів першої інстанції за апеляційними скаргами правомочних осіб щодо оцінки доказів і встановлення фактів у справі чи застосування матеріального та процесуального права. Таким чином, в ході апеляційного провадження має місце перевирішен-ня справи, її повторний розгляд по суті в повному обсязі або в частині з прийняттям нового рішення. Наявність можливості апеляційного оскарження судових рішень судів першої інстанції є однією з гарантій здійснення права на судовий захист.

Об'єктом перегляду апеляційним судом може бути як правильність оцінки доказів і встановлення фактів, так і правильність тлумачення та застосування матеріального і процесуального права адміністративним судом першої інстанції. Таким чином, в порядку апеляційного провадження об'єкт перегляду може складати, як питання факту, так і питання права, тим більше, що вони є тісно взаємопов'язаними. Цілями апеляції є водночас оскарження рішення та його перегляд для виправлення вищестоящим судом помилок суду першої інстанції при

огм 171

la't

вирішенні як питань факту, так і питань права. Законом встановлено також межі перегляду судом апеляційної інстанції рішень адміністративних судів першої інстанції (ст. 195 КАС України).

Дослідження положень статті, що коментується, дає змогу дійти висновку про те, що апеляційна скарга може бути подана на всі постанови суду першої інстанції, які не набрали законної сили, а також на ухвали суду першої інстанції, крім винятків, передбачених законом. Постанови адміністративного суду першої інстанції оскаржуються повністю або частково. Це означає, що у випадку, коли суб'єкт оскарження заперечує, наприклад, тільки мотиви постанови суду першої інстанції, він може окремо оскаржити в апеляційному порядку мотивувальну частину постанови. Апеляційне оскарження резолютивної частини слід розцінювати як оскарження постанови взагалі.

Правом на апеляційне оскарження у відповідності до ст. 185 КАС України наділені всі особи, на права та обв'язки яких безпосередньо впливає винесене судом першої інстанції рішення. Це всі особи, які мають у справі юридичну заінтересованість, як матеріального, так і процесуального характеру: сторони, треті особи, представники сторін та третіх осіб. Сторони наділяються правом апеляційного оскарження незалежно від їх особистої участі в розгляді адміністративної справи судом першої інстанції, тому що постанова такого суду ухвалюється відносно їх особистих прав і обов'язків. Треті особи, які заявляють самостійні вимоги на предмет спору та треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, можуть самостійно оскаржити судову постанову в апеляційному порядку або приєднатися до скарги, поданої іншою особою (ст. 192 КАС України). Згідно з законодавством, повноваження на ведення справи в суді дає представникові право на вчинення від імені особи, яку він представляє, усіх процесуальних дій, які може вчинити ця особа, отже представники сторін та третіх осіб можуть подати апеляційні скарги самостійно або приєднатися до скарги, поданої іншою особою.

Крім осіб, які беруть участь у справі, правом на апеляційне оскарження наділено також осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки. При розгляді цього питання треба зазначити, що із загального правила цієї статті є виключення. Так, наприклад,

372

при розгляді справ щодо оскарження нормативно-нравових актів, скарги на судові рішення в цій справі таких осіб, якщо вони не брали участі у справі, залишаються без розгляду (ст. 171 КАС України).

2. Стосовно оскарження процесуальних ухвал, треба зазначити наступне. В літературі є думка про те, що право на апеляційне оскарження всіх ухвал адміністративного суду закладає можливість зловживання цим правом з метою затягнути процес - заявляти необгрунтовані клопотання й оскаржувати ухвали про відмову в задоволенні клопотань. Законодавець також визначив, що ухвали суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку окремо від постанови суду тільки у випадках, коли це прямо встановлено КАС України. В основному це ухвали, які перешкоджають судовому провадженню у справі або пов'язані зі зверненням рішення суду до виконання. Наприклад, ухвали суду про відмову в поновленні чи продовженні пропущеного процесуального строку можуть бути оскаржені особами, які беруть участь у справі (ст. 102 КАС України), ухвали про залишення позовної заяви без руху або про повернення позовної заяви можуть бути оскаржені особою, яка подала позовну заяву (ст. 108 КАС України), ухвала про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі може також бути оскаржена особою, яка подала позовну заяву (ст. 109 КАС України). Такі ухвали можуть бути оскаржені повністю або частково.

Заперечення на інші ухвали можуть бути викладені в апеляційній скарзі на постанову суду першої інстанції. Так, наприклад, можливість оскарження ухвали про відкриття провадження у справі законом не передбачається, оскільки винесення такої ухвали не перешкоджає правам інших осіб на судовий захист (ст. 107 КАС України), також у випадку, коли суд задовольняє клопотання та поновлює або продовжує процесуальний строк, ухвала про це оскарженню не підлягає.

Зі змісту статті, що коментується, випливає, що коло осіб, які можуть оскаржити процесуальні ухвали суду першої інстанції, значно ширше ніж коло осіб, наділених правом апеляційного оскарження постанов адміністративного суду першої інстанції. Це обумовлено тим, що процесуальні ухвали можуть стосуватися не тільки інтересів осіб, які беруть участь у справі, а й інших учасників адміністративного процесу.

373

Право прокурора на оскарження рішень суду передбачене ст.12 Закону України "Про судоустрій", згідно з якою учасники судового процесу та інші особи у випадках і порядку, передбачених процесуальним законом, мають право на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення.