Стаття 159. Види та зміст заяв по суті справи

Кодекс адміністративного судочинства України (ЗМІСТ) Інши кодекси
  • 9853

    Переглядів

  • 9853

    Переглядів

  • Додати в обране

    1. При розгляді справи судом за правилами загального позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом.

    2. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву.

    3. Підстави, час та черговість подання заяв по суті справи визначаються цим Кодексом або судом у визначених цим Кодексом випадках.

    4. Подання заяв по суті справи є правом учасників справи. Неподання суб’єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.

    5. Суд може дозволити учаснику справи подати додаткові пояснення щодо окремого питання, яке виникло при розгляді справи, якщо визнає це необхідним.

    Попередня

    159/405

    Наступна
    Додати в обране

    11 "Кодекс адміністративного судочинства України*

    3. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

    1. Коментована стаття висуває певні вимоги до судового рі шення. Так в частині першій цієї статті зазначено, що судове рішення буде відповідати вимогам цього Кодексу лише тоді, коли таке рішення буде законним і обґрунтованим.
    2. У ч. 2 коментованої статті законодавець стисло визначає, що розуміється під законністю судового рішення, ухваленого адміністративним судом першої інстанції. Наразі, відповідати зазначеній частині цієї статті буде лише судове рішення, котре ухвалене у повній відповідності до норм матеріального права, але, при цьому, з дотриманням норм процесуального права, тоб то визначеного Кодексом порядку ухвалення судових рішень.

    Відтак, законним є лише таке судове рішення, яке ухвалене (прийняте) у повній відповідності до норм матеріального і процесуального права. Тобто, адміністративний суд до ухвалення рішення має повною мірою встановити всі обставини, дослідити всі наявні докази, визначити норми матеріального і процесуального права, котрі слід застосовувати до спірних правовідносин. При цьому, адміністративний суд має забезпечити рівність всіх учасників судового процесу перед законом і судом, забезпечити змагальність сторін та свободу в доведенні ними адміністративному суду доказів, а також у доведенні перед судом переконливості таких доказів. Судовий процес має здійснюватись у повній відповідності до вимог цього Кодексу.

    3. У ч. З даної статті законодавець стисло визначає, що розу міється під поняттям обґрунтованості. Так, безпосередньо в на веденій частині визначено, що обґрунтованим є лише рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в ад міністративній справі. Таким чином, адміністративний суд до прийняття судового рішення має надати правову оцінку всім наведеним сторонами обставинам. Визначити, які з обставин і якою мірою підтверджуються наявними в матеріалах адміні стративної справи доказами, витребувати у сторін необхідні для правильного вирішення спору додаткові докази, а в разі не можливості надання таких доказів сторонами по справі, з вра хуванням причин, через які ці докази не можуть бути нами на-

    322

    дані, сприяти в реалізації права на захист порушених прав та охоронюваних законом інтересів сторін і витребувати такі докази (див. ст. 71 КАС України).

    Судове рішення може базуватись лише на тих доказах, які були досліджені в судовому засіданні. Отже, зазначення в судовому рішенні доказів, що не були досліджені під час розгляду адміністративної справи, є недопустимим, як є недопустимим і встановлення будь-яких обставин адміністративного спору на підставі доказів, котрі не досліджувались судом з дотриманням норм процесуального права під час розгляду позову або справи. Винятком із загального правила доведення доказами тих обставин, на які сторони посилаються, можуть бути лише обставини, які у відповідності до приписів ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства звільняються від доказування.

    Слід також зазначити про необхідність застосування адміністративними судами при ухваленні судового рішення, яким вирішується спір по суті, Постанови Пленуму Верховного Суду України№ 11 від 29.12.76р. "Про судове рішення" (із змінами, внесеними згідно з Постановами Пленуму Верховного Суду України № 4 від 24.04.81 p., № 13 від 25.12.92 p., № 15 від 25.05.98 p.). В зазначеній Постанові Верховний Суд України визначив основні принципи побудови судового рішення. Але наведена Постанова підлягає застосуванню під час розгляду адміністративних справ саме з врахуванням приписів, визначених законодавцем у Кодексі, що коментується.

    При цьому, оскільки під поняттям "судове рішення" законодавець розуміє як постанову, так і ухвалу, слід зазначити, що критерії законності і обґрунтованості відносяться до всіх процесуальних документів, котрі ухвалюються адміністративним судом.

    -

    logo

    Юридичні застереження

    Protocol.ua є власником авторських прав на інформацію, розміщену на веб - сторінках даного ресурсу, якщо не вказано інше. Під інформацією розуміються тексти, коментарі, статті, фотозображення, малюнки, ящик-шота, скани, відео, аудіо, інші матеріали. При використанні матеріалів, розміщених на веб - сторінках «Протокол» наявність гіперпосилання відкритого для індексації пошуковими системами на protocol.ua обов`язкове. Під використанням розуміється копіювання, адаптація, рерайтинг, модифікація тощо.

    Повний текст

    Приймаємо до оплати

    OSZAR »