- Процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії.
- Процесуальні строки визначаються днями, місяцями і ро ками, а також можуть визначатися вказівкою на подію, яка по винна неминуче настати.
1. Розгляд будь-якої адміністративної справи повинен відбуватися з додержанням всіх принципів адміністративного судо-- чинетва, встановлених законодавством, з всебічним та повним вивченням усіх обставин справи, але при цьому він має бути своєчасним. Тобто гармонійне поєднання розв'язання справи з додержанням норм КАС України, забезпеченням гарантій прав і свобод учасників адміністративного процесу з найкоротшим
238
строком розгляду і вирішення адміністративної справи повинно бути найважливішою ознакою адміністративного процесу.
Важливою рисою адміністративної процесуальної форми вважають її строковість. Це означає, що процесуальні дії в адміністративному процесі мають свої часові межі, визначені різними засобами. Процесуальний строк - це проміжок часу, встановлений законом або судом для здійснення процесуальних дій учасниками адміністративного процесу, судом або ін-шпми особами.
Коментована стаття дає змогу визначити два види строків. До першого виду належать строки, встановлені законом, тобто визначені процесуальними нормами. Прикладами таких строків є: строки передачі адміністративної справи з одного суду до іншого (ст. 22 КАС України), строки на апеляційне оскарження (ст. 186 КАС України), на касаційне оскарження (ст. 212 КАС України), строк звернення про перегляд судового рішення за но-вовиявленими обставинами (ст. 247 КАС України) та ін. В приведених прикладах зафіксовані конкретні процесуальні строки, проте законодавець може використовувати іншу конструкцію для визначення строків. Так, у відповідності зі ст. 122 КАС України, адміністративна справа має бути розглянута і вирішена протягом розумного строку, але не більше двох місяців з дня відкриття провадження у справі. Тобто КАС України введено нове поняття - "розумний строк", що означає найкоротший строк розгляду і вирішення адміністративної справи, достатній для надання своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту порушених прав, свобод та інтересів у публічно-правових відносинах.
Другий вид містить строки, тривалість та межі яких визначає суд. При цьому суд враховує обставини справи та зміст конкретної процесуальної дії. Наприклад, згідно зі ст. 108 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених законодавством, приймає ухвалу у якій, між іншим, встановлюється строк, достатній для усунення недоліків. Ще одним яскравим прикладом є положення, закріплене у ст. 137 КАС України, згідно з яким суд за клопотанням відповідача надає йому строк, достатній для підготовки до справи у зв'язку зі зміною позивачем позовних вимог.
Процесуальні строки можуть бути класифіковані не тільки за способом визначення, а й за іншими підставами.
239
Важливим визнається поділ процесуальних строків за суб'єктами вчинення процесуальних дій на: строки, що встановлені для суду; ті, що встановлені для учасників адміністративного процесу; ті, що встановлені для інших осіб. Недодержання процесуальних строків тягне різні наслідки для вказаних суб'єктів.
2. Процесуальні строки, незважаючи на спосіб їх встановлення, визначаються днями, місяцями і роками. Наприклад, заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення (ст. 186 КАС України), адміністративна справа має бути розглянута і вирішена протягом розумного строку, але не більше двох місяців (ст. 122 КАС України). Тут, відповідно, строки визначаються днями та місяцями. Строк може також визначатися вказівкою на подію, яка повинна неминуче настати. Така подія може обумовлювати початок перебігу процесуального строку. Наприклад, в деяких випадках речові докази повертаються після набрання рішенням суду законної сили за клопотанням осіб, яким належать ці докази (ст. 80 КАС України). Також подія може обумовлювати кінець перебігу процесуального строку. Так, суд до судового розгляду адміністративної справи вживає заходи для всебічного та об'єктивного розгляду і вирішення справи (ст. 110 КАС України), суд до закінчення судового розгляду справи може прийняти постанову щодо частини позовних вимог за клопотанням особи, яка бере участь у справі (ст. 164 КАС України).
page
youtube
Аналізуйте судовий акт: Коли висновок експертизи наданий стороною як додаток до позовної заяви, то такий висновок може розцінюватися лише як письмовий доказ (ВС КАС справа № 766/12142/16-а від 12.07.2021 р.)
Фактично, в оскаржуваній постанові розглядалось питання, про відхилення позивача від затверджених проектних рішень. Водночас, позивач не погоджувався, що відмова від влаштування другого евакуаційного виходу свідчить про відхилення від затверджених проектних рішень, оскільки була обґрунтованою. Адміністративний суд першої інстанції позов задовольнив - постанову ДАБІ скасував, зазначивши, що не надано належних та допустимих доказів, які підтверджують правомірність такої. Суд апеляційної інстанції із його рішенням не погодився, у задоволенні позову відмовив, оскільки дійшов висновку, що позивач допустив відхилення від затверджених проектних рішень та не повідомив про це ДАБІ. Позивач подав касаційну скаргу - де окрім іншого - аргументував тим, що суд апеляційної інстанції необґрунтовано відхилив висновок експерта за результатами проведення судової будівельно-технічної експертизи, наданий позивачем до суду першої інстанції. Читати повністюГенеральний проектувальник (особа, що здійснювала авторський нагляд за будівництвом) звернувся з позовом до головного інспектора ДАБІ, в якому просив визнати протиправною та скасувати постанову про визнання його винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 6 ст. 96-1 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 6800 грн.