ЦК України значно розширив та оновив законодавче регулювання зобов´язань зі зберігання, ввівши поняття зберігання на товарному складі та ін.
Відповідно до статті, що коментується, товарний склад — це майновий комплекс, призначений для здійснення підприємницької діяльності у вигляді надання послуг зі зберігання товарів. Товарний склад, як нерухоме майно, може виступати об´єктом купівлі-продажу, оренди або предметом застави.
З іншого боку, товарним складом є організація, яка здійснює підприємницьку діяльність по збереженню товарів, та надає пов´язані зі збереженням послуги. Відносини зберігання на товарному складі пов´язані з самостійною професійною діяльністю юридичної особи. Збереження товарів визначається як сплатне збереження чужих товарів у спеціально пристосованих приміщеннях. Ціль створення товарного складу полягає в тому, щоб не тільки забезпечити схоронність переданих речей, а й створити умови, при яких під час перебування товарів на складі їх обіг продовжувався.
Розрізняються товарні склади загального користування і відомчі, які обслуговують зовні організації. Останні також мають право, але не зобов´язані брати на зберігання майно сторонніх організацій. Такі склади існують на транспорті, при оптових торгових і інших організаціях. Договір зберігання майна на відомчих складах, може регулюватися відомчими й іншими нормативними актами. Наприклад, на митницях України існують митні ліцензійні склади для зберігання товарів у режимі митного складу. Для цього використовуються спеціально обладнані приміщення, резервуари, майданчики. Ліцензування діяльності, пов´язаної з відкриттям та експлуатацією митних ліцензійних складів, здійснюється відповідно до Закону України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності» від 1 червня 2000 р. та ліцензійних умов. Специфіка зберігання на товарному складі порівняно з «загальним зберіганням» полягає в наступних істотних ознаках, які дозволяють характеризувати дані зобов´язання як відносини особливого виду: особливий суб´єкт, особливий об´єкт, особливий характер указаного договору.
Товарні склади приймають на зберігання товари з роздільним зберіганням або зі змішанням речей одного роду та однієї якості, які передані на зберігання (див. коментар до ст. 941 ЦК). У першому випадку поклажодавець повинен зберігати речі на складі роздільно. Кожний з власників зберігає право власності на своє майно. У другому випадку родові речі змішуються з аналогічними замінними речами, що належать різним особам. Склад зобов´язується повернути кожному з них рівну кількість речей того ж роду й якості, які були здані на зберігання. Такий спосіб зберігання для складу кращий, оскільки він значно зменшує витрати на зберігання і спрощує складські роботи. Поклажодавець також виграє у витратах на зберігання, але ризикує одержати назад майно, що за якимись
ознаками не буде відповідати тому, яке було передане на зберігання.
Оформлення договору зберігання на товарному складі здійснюється в письмовій формі, найчастіше у виді складських документів (див. ст. 961 ЦК і коментар до неї).