5. У разі розірвання договору дарування обдаровуваний зобов´язаний повернути дарунок у натурі.
Дарувальник має право дарувати будь-які речі, які належать йому на праві приватної власності (у тому числі нерухоме майно та інше особливо цінне майно) будь-яким суб´єктам цивільного права. З укладанням договору дарування фактично припиняється юридичний зв´язок між сторонами. Обдарована особа, безперечно, має право добровільно взяти на себе обов´язок належного ставлення до дарувальника. Раніше такий обов´язок мав суто морально-етичний характер і не породжував відповідних юридичних наслідків, якщо обдарований неуважно ставиться до дарувальника, і такі обставини не можуть бути підставою для розірвання договору дарування. Але у ЦК України дане питання чітко врегульовано, передбачена ще одна підстава для розірвання договору дарування - договір дарування нерухомих речей або іншого особливо цінного майна може бути розірваний за вимогою дарувальника у випадку, якщо обдарований проявив грубу невдячність (умисно вчинив злочин проти життя, здоров´я, власності дарувальника, його батьків, дружини (чоловіка) або дітей).
Іншими словами, коментована стаття надає право дарувальнику при певних обставинах вимагати від обдаровуваного повернення речі, що є договором дарування. Розірвання дарування можливе у виключних випадках, зазначені у статті, що коментується, або у випадках визнання договору недійсним за загальними підставами, передбаченими ЦК України. Тому спеціальною підставою для розірвання дарування є очевидна невдячність обдаровуваного, яка відобразилася у посяганні на життя дарувальника або його батьків, дружини (чоловіка) або дітей. Закон не вимагає попереднього засудження обдаровуваного.
Якщо ж обдарований вчинив умисне вбивство дарувальника, то у даному випадку вимагати розірвання договору дарування мають право його спадкоємці.
Згідно зі статтею, що коментується, дарувальник має право вимагати розірвання договору дарування, якщо обдарований створює загрозу безповоротної втрати дарунку, що має для дарувальника велику немайнову цінність. Тобто законодавцем передбачена ще одна підстава для розірвання договору дарування дарувальником — це безповоротна втрата дарунку, що має для дарувальника велику немайнову цінність (наприклад, як пам´ять). При виявленні дарувальником такої можливості, він має право запобігти цьому.
Якщо річ, що становить історичну, наукову, культурну цінність, може бути знищена або істотно пошкоджена внаслідок недбалого ставлення обдарованого до неї, дарувальник має право вимагати розірвання договору дарування. Це зумовлено турботою дарувальника про майно, що має історичну, наукову та культурну цінність. Якщо дарувальник виявить факти недбалого ставлення до зазначених речей, він має вимагати розірвання договору у односторонньому порядку.
Стаття, що коментується, передбачає, що дарувальник має право вимагати розірвання договору дарування, якщо на момент висування вимоги дарунок є збереженим. Іншими словами, якщо подароване майно збереглося в обдарованого, то у даному випадку дарувальник має право розірвати договір дарування. Якщо ж у обдарованого майно не збереглося (наприклад, воно вже продане, подароване, знищене, тощо), то дарувальник не може вимагати розірвання договору дарування та повернення ні самого подарунку, ні його вартості.
У випадку розірвання договору дарування річ повертається дарувальнику у тому вигляді, в якому вона існувала на момент відміни. Отриманні обдарованим плоди, доходи від речі залишаються в нього. Якщо ж річ була відчужена третій особі, то її повернення неможливе. Але при доведеній вині обдаровуваного у відчуженні або знищені речі з метою запобігти її поверненню дарувальнику можливий позов за зобов´язаннями із заподіяної шкоди.
У відповідності до статті, що коментується, у разі розірвання договору дарування обдарований зобов´язаний повернути річ у натурі, тобто повернути річ, яку він одержав у дарунок. До вимог про скасування договору дарування застосовується позовна даність в один рік. Тобто при розірванні договору дарування на вимогу дарувальника законодавче передбачений термін, упродовж якого можна звернутися до суду про захист своїх порушених прав — 1 рік (ст. 728 ЦК України).
page
youtube
