Основним правом заставоутримувача — кредитора, яке передбачене законом, є право отримати задоволення з вартості заставленого майна у разі невиконання боржником (заставником) забезпеченої заставою вимоги. Закон передбачає два етапи реалізації цього права заставоутримувача. Перший — спрямування стягнення на заставлене майно, та другий етап - реалізація заставленого майна.
За рахунок заставленого майна заставоутримувач має право вдовольнити свої вимоги у повному обсязі, який визначається на момент вдоволення : відсотки, відшкодування збитків, неустойка, необхідні витрати по утриманню заставленого майна, витрати по стягненню. Якщо сума, отримана від продажу заставленого майна, не є достатньою для покриття вимог кредитора, він має право отримати задоволення з вартості іншого майна боржника, але вже у порядку черги, якщо інше не передбачено законом або угодою сторін. Сума, що залишається після задоволення вимог кредитора, повертається власнику заставленого майна.