Статтею, що коментується, встановлені межі відповідальності цедента перед цесіонарієм: попередній кредитор відповідає за недійсність по-ступлених вимог та не відповідає у цей же час за їх невиконання, окрім випадку, коли первісний кредитор прийняв на себе поручительство за боржника. Прикладом останнього може бути делькредере — порука комісіонера за виконання договору третьою особою (ст. 1016 ЦК).
Встановлене ст. 519 ЦК правило, зокрема, позначає, що з цедента можна стягнути збитки за поступку простроченої вимоги, але не можливо нічого вимагати у зв´язку із неплатоспроможності боржника.
За обсягом відповідальності, яку несе первісний кредитор перед новим кредитором, необхідно відрізняти цесію від поступки прав по обіговим ордерним цінним паперам, що здійснюється шляхом індосаменту (ст. 197 ЦК). Індосаментом є передавальний надпис на векселі або іншому ордерному цінному папері. Особа, яка здійснила передаточний надпис, іменується індосантом, а особа, яка отримала його таким чином, — індосатом.
На відміну від поступки вимоги, при індосаменті індосант несе відповідальність перед індосатом не тільки за дійсність зобов´язання, але й за його виконання боржником. Крім того, й боржник у цьому випадку не може протиставити володільцю цінного паперу ніяких заперечень, що відносились до будь-якого з тих, хто вчинив напис (індосантів).