Стаття, що коментується, передбачає, що усі платежі в Україні здійснюються в готівковій та у безготівковій формі. Готівкові розрахунки - це платежі готівкою підприємств, підприємців та фізичних осіб за реалізовану продукцію (товари, виконані роботи, надані послуги) і за операції, які безпосередньо не пов´язані з реалізацією продукції (товарів, робіт, послуг) та іншого майна. Безготівкові розрахунки — це перерахування певної суми коштів з рахунків платників на рахунки одержувачів коштів, а також перерахування банками за дорученням підприємств і фізичних осіб коштів, внесених ними готівкою в касу банку, на рахунки одержувачів коштів. Ці розрахунки ироводяться банком на підставі розрахункових документів W паперових носіях чи в електронному вигляді.
Порядок проведення готівкових розрахунків встановлений «Положенням про ведення касових операцій у національній валюті в Україні», затв. Постановою Національного банку України (далі в тексті глави — НБУ) від 19 січня 2001 р. Загальні правила здійснення безготівкових розрахунків встановлені «Інструкцією про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті», затв. Постановою НБУ від 29 березня 2001 р.
ЦК встановлює різний порядок розрахунків за участю громадян у залежності від зв´язку цих платежів з підприємницькою діяльністю громадян.
Розрахунки, які не пов´язані з підприємницькою діяльністю громадян, дозволяються як готівкою, так і в безготівковому порядку. Розрахунки за участю громадян, зв´язані зі здійсненням ними підприємницької діяльності, як правило, повинні провадитися в безготівковому порядку. Однак у даний час не передбачено яких-небудь обмежень чи заборон на здійснення розрахунків громадян-підприємців поміж собою готівкою.
Розрахунки готівкою підприємств між собою та з підприємцями і фізичними особами проводяться як за рахунок коштів, одержаних з кас банків, так і за рахунок готівкової виручки і здійснюються через касу підприємств з веденням касової книги встановленої форми.
Розрахунки готівкою підприємств (підприємців) та фізичних осіб здійснюються також через установи банків шляхом переказу готівки на користь підприємств (підприємців) та фізичних осіб для сплати будь-яких платежів.
Національним банком України встановлені обмеження щодо суми готівкового розрахунку одного підприємства (підприємця) з іншим підприємством (підприємцем) через їх каси та через каси установ банків. Сума таких розрахунків не повинна перевищувати 3 тис. грн протягом одного дня за одним або кількома платіжними документами. Платежі понад установлену граничну суму проводяться виключно в безготівковому порядку. Кількість підприємств (підприємців), з якими проводяться розрахунки, протягом дня не обмежується.
Указані обмеження не стосуються розрахунків підприємств (підприємців) з фізичними особами, бюджетами та державними цільовими фондами, малих і середніх підприємств при використанні готівкових коштів, що одержані ними за рахунок кредитної лінії Європейського банку реконструкції та розвитку для розвитку малих і середніх підприємств. Обмеження також не поширюються на добровільні пожертвування, благодійну допомогу, вилучену органами державної податкової служби готівку, на розрахунки за спожиту електроенергію, а також у разі використання коштів, виданих на відрядження.
Установлені обмеження на готівкові розрахунки також не поширюються на розрахунки підприємств (підприємців) між собою при закупівлі сільськогосподарської продукції (перелік якої передбачено Державним класифікатором продукції та послуг ДК 016-97, затвердженим наказом Державного комітету стандартизації, метрології та сертифікації України від ЗО грудня 1997, коди 01.11-01.42, та 05.00.1-05.00.42).
Безготівкові розрахунки провадяться через банки, у яких юридичні і фізичні особи мають рахунки. Безготівкові розрахунки можуть здійснюватися також через банки, у яких не відкриті рахунки фізичних чи юридичних осіб, що здійснюють платежі, або на користь яких зроблений платіж, які надають такі послуги населенню.
Учасники безготівкових розрахунків відкривають у будь-яких банках України за власним вибором і за згодою цих банків у порядку, що встановлюється нормативно-правовими актами НБУ та іншими актами чинного законодавства, рахунки, передбачені Інструкцією про порядок відкриття та використання рахунків у національній та іноземній валюті, що затверджена Постановою правління НБУ від 18 грудня 1998р.
page
youtube
Аналізуйте судовий акт: Порушення встановленої НБУ процедури розрахунків не обумовило визнання недійсним договору купівлі-продужу об’єкту нерухомості (Апеляційний суд Рівненської обл., справа № 569/15844/14-ц, 22.06.16)
Рішенням міського суду задоволено позов колишнього власника квартири, визнано частково недійсним п. 4 договору купівлі-продажу цієї квартири, , посвідченого приватним нотаріусом, зареєстрованого в реєстрі, в наступній частині: «Сторони підтверджують факт повного розрахунку за продану квартиру». Рішенням суду розірвано цей договір купівлі-продажу квартири, припинено право власності покупця на цю квартиру і визнано за позивачем право особистої приватної власності на цю квартиру.
Постановлячи таке рішення, суд першої інстанції фактично поклав в основу такого рішення пояснення позивача, який зазначав, що при укладенні спірного Договору нотаріус не перевірила факту проведення розрахунків за договором купівлі-продажу у готівковій чи безготівковій, оскільки на час укладення Договору розрахунки між фізичними особами на суму більше 150 000 грн мали вчинятись у безготівковій формі. Оскільки за договором купівлі-продажу гроші не були оплачені, п.4 Договору є недійсним з підстав обману, в частині «Сторони підтверджують факт повного розрахунку за продану квартиру».
Суд апеляційної інстанції рішення міського суду скасував і в задоволенні позову відмовив (рішення набрало чинності).
Суд навів чимало аргументів такого рішення, але один з них, - той, що стосується встановленої процедури розрахунків між фізичними особами, заслуговує на особливу увагу.
Зокрема, апеляційний суд зазначив, що висновки суду першої інстанції щодо недійсності зазначеної умови Договору з підстав обману та з підстав порушення ч. 3 ст. 1087 ЦК України, постанови Правління Національного банку України від 06 червня 2013 року №210 «Про встановлення граничної суми розрахунків готівкою» є помилковими.
За ч.3 ст.1087 ЦК України граничні суми розрахунків у готівковій формі для фізичних, юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців відповідно до цієї статті встановлюються Національним банком України.
Пункт 1 постанови правління Національного банку України від 06.06.2013 року №210 "Про встановлення граничної суми розрахунків готівкою" закріплює граничну суму розрахунків готівкою фізичних осіб між особою за договором купівлі-продажу, які підлягають нотаріальному посвідченню, у розмірі 150 000,00 грн.
Закон України "Про нотаріат" та Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений Наказом Міністерства юстиції України № 296/5 від 22.02.2012 р., який регулює роботу нотаріусів України, не містять положень, які зобов"язували б нотаріусів при посвідченні договорів купівлі-продажу нерухомого майна витребовувати у сторін договору документи, підтверджуючі безготівковість розрахунку.
За недотримання норм щодо граничних сум розрахунків передбачена відповідальність статтею 163-15 КпАП, де зазначено, що порушення порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги), у тому числі перевищення граничних сум розрахунків готівкою тягне за собою накладення штрафу, що не є предметом спору у даній справі.
Отже за наявності в Договорі вказівки про те, що «Продаж квартири за домовленістю сторін вчиняється за 357 035 грн., які були одержані Продавцем від Покупця до підписання цього Договору», посилання суду першої інстанції у своїх висновках на відсутність доказів про розрахунок за квартиру є неправильним.