Стаття 381-1. {Статтю 381-1 виключено на підставі Закону № 1697-VII від 14.10.2014 }

Умисне систематичне невиконання слідчим органу досудового розслідуван­ня законних вказівок прокурора, наданих ним письмово в установленому Кри­мінальним процесуальним кодексом України порядку, при здійсненні криміналь­ного провадження -

карається штрафом від трьохсот до п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до трьох років, з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до двох років або без такого.

(Статтею 3811 Кодекс доповнено Законом України № 4652-УІ від 13 квітня

2012 р.)

Предметом злочину є певна інформація, що міститься у законних, викладених у письмовій формі вказівках прокурора, наданих слідчому органу досудового розслі­дування при здійсненні кримінального провадження.

Предмет цього злочину характеризується певними кількісними та якісними озна­ками. У статті 3811 КК йдеться про систематичне невиконання слідчим вказівок прокурора, тому й самі вказівки повинні становити певну їх систему, тобто бути не­одноразовими і з точки зору кількісної характеристики предмета злочину таких вка­зівок слідчому повинно бути надано не менше трьох.

Якісна характеристика предмета злочину полягає в тому, що вказівки: 1) повинні виходити від прокурора (ст. 36 КПК); 2) мають бути законними (п. 4 ч. 2 ст. 36, ч. 4 ст. 40 КПК); 3) наданими в установленому КПК порядку (п. 4 ч. 2 ст. 36 КПК); 4) ви­кладеними у письмовій формі (ч. 4 ст. 40 КПК); 5) спрямовуються слідчому органу досудового розслідування (ст. 40 КПК); 6) надаються під час і у зв’язку із здійсненням певного кримінального провадження (п. 4 ч. 2 ст. 36, ч. 4 ст. 40 КПК); 7) мають для слідчого обов’ язковий характер (ч. 4 ст. 40 КПК).

Об’єктивна сторона злочину характеризується пасивною поведінкою суб’єкта - бездіяльністю, яка виявляється у систематичному невиконанні (ухиленні від вико­нання) законних, письмових вказівок прокурора з боку слідчого, тобто особи, яка за законом була зобов’язана і мала реальну можливість їх виконати. Таким чином, для об’єктивної сторони цього складу злочину необхідно встановити наявність на боці винного: а) обов’язку виконати надані прокурором вказівки; б) реальної можливості їх виконати і в) систематичний характер ухилення від їх виконання.

Однією з обов’язкових ознак об’єктивної сторони цього злочину є вчинення його в певній обстановці - при здійсненні слідчим кримінального провадження, у межах якого і надаються йому вказівки з боку прокурора. При цьому слід урахову­вати, що такі вказівки, які виходять від прокурора і систематично не виконуються слідчим, надаються в межах одного конкретного кримінального провадження, тобто при здійсненні досудового розслідування за однією кримінальною справою. Поясню­ється це тим, що ознаки систематичності, як різновиду повторності, при вчиненні злочину, передбаченого ст. 3811 КК, проявляються перш за все в тому, що винний вчиняє декілька (не менше трьох) юридично тотожних актів ухилення (бездіяльнос­ті), про що в даному випадку саме і свідчить невиконання вказівок прокурора, наданих у межах саме одного кримінального провадження, а не декількох. При цьому за своїм фактичним змістом такі вказівки можуть стосуватися як одного конкретного питання, з якого прокурор вважає за необхідне надати слідчому певні вказівки, так і різних, але неодноразове ухилення від їх виконання (не менше трьох разів) у межах саме одного кримінального провадження якраз і свідчить про вчинення винним юридично тотож­них актів бездіяльності і характеризують таке ухилення як систематичне.

За формою свого виразу систематичне ухилення слідчого від виконання вказівок прокурора може бути як відкритим (пряма відмова, тобто ясно виражена категорична заява про небажання виконувати такі вказівки), так і завуальованим (прихованим). В останньому випадку винний лише створює зовнішню видимість виконання вказівок прокурора, а насправді їх не виконує.

У статті 3811 КК передбачено відповідальність за злочин із формальним складом, який визнається закінченим з моменту, коли невиконання вказівок прокурора набуло ознак систематичного ухилення від їх виконання, незалежно від наслідків цієї безді­яльності.

Суб’єктивна сторона злочину характеризується виною у формі прямого умислу, бо винний усвідомлює суспільну небезпечність невиконання законних вка­зівок прокурора, наданих в обстановці кримінального провадження, а також систе­матичний характер такого невиконання і бажає діяти саме таким чином. Необереж­не невиконання слідчим законних вказівок прокурора виключає відповідальність за ст. 381[48] КК і за наявності певних умов може містити ознаки злочину, передбаченого ст. 367 КК. Мотив і мета при вчиненні цього злочину можуть бути різними і на ква­ліфікацію не впливають.

Суб’єкт злочину - спеціальний - слідчий органу досудового розслідування (п. 17 ч. 1 ст. 3, статті 38 40 КПК).