Умисне знищення або пошкодження майна, що належить судді, народному засідателю чи присяжному або їх близьким родичам, у зв’язку з їх діяльністю, пов’язаною із здійсненням правосуддя, -
караються арештом на строк до шести місяців або позбавленням волі на строк до п’яти років.
Ті самі дії, вчинені шляхом підпалу, вибуху або іншим загальнонебезпечним способом, або такі, що спричинили загибель людей чи інші тяжкі наслідки, -
караються позбавленням волі на строк від шести до п’ятнадцяти років.
За частиною 2 ст. 378 КК караються ті самі дії за умов, якщо вони: а) або вчинені певним способом - шляхом підпалу, вибуху чи іншим загальнонебезпечним способом;
б) або спричинили такі додаткові наслідки, як загибель людей чи інші тяжкі наслідки (про зміст цих ознак - способу та наслідків див. коментар до ч. 2 ст. 194 КК).
Частина 2 ст. 378 КК, на відміну від ч. 2 ст. 194 КК, не передбачає такої кваліфікуючої ознаки, як заподіяння майнової шкоди в особливо великих розмірах, у зв’язку з чим така шкода охоплюється поняттям інших тяжких наслідків.
Суб’єктивна сторона злочину за ч. 1 ст. 378 КК - прямий чи непрямий умисел, а за
ч. 2 - змішана форма вини: прямий або непрямий умисел щодо знищення (пошкодження) майна і лише необережна форма вини щодо таких додаткових наслідків, як загибель людей чи інші тяжкі наслідки. Якщо психічне ставлення винного до цих наслідків є умисним, вчинене слід додатково кваліфікувати за частинами 2 або 3 ст. 377 КК чи за ст. 379 КК. Слід ураховувати, що до змісту вини має обов’язково входити усвідомлення винним того, що він: а) знищує (пошкоджує) майно, яке належить судді, народному засідателю, присяжному чи їхнім родичам; б) вчиняє злочин у зв’язку з діяльністю цих осіб щодо здійснення правосуддя. Тому, якщо такий умисел було спрямовано на знищення (пошкодження) майна судді, народного засідателя, присяжного чи їхніх родичів, але внаслідок припущеної помилки злочин фактично вчиняється щодо майна особи, яка не належить до числа потерпілих, зазначених у ст. 378 КК (так звана «помилка в об’єкті»), вчинене слід кваліфікувати за ч. 2 ст. 15 та за відповідною частиною ст. 378 КК.
Суб’єкт злочину: за ч. 1 ст. 378 КК — особа, яка досягла 16-річного віку, а за ч. 2 ст. 378 КК - 14-річного віку.
У тих випадках, коли діяння, передбачене ч. 1 ст. 378 КК, вчинює службова особа при перевищенні влади або службових повноважень, злочин кваліфікується за відповідною частиною ст. 365 КК і додаткової кваліфікації за ч. 1 ст. 378 КК не потребує. Якщо перевищення влади або службових повноважень було поєднане з діянням, передбаченим ч. 2 ст. 378 КК, учинене слід кваліфікувати за сукупністю злочинів: за ч. 2 ст. 378 КК та відповідною частиною ст. 365 КК (п. 14 ППВСУ «Про судову практику у справах про перевищення влади або службових повноважень» від 26грудня 2003 р. № 15 // ВВСУ. - 2004. - № 2. - С. 7-9).