Стаття 376-1. Незаконне втручання в роботу автоматизованих систем в органах та установах системи правосуддя

Умисне внесення неправдивих відомостей чи несвоєчасне внесення відо­мостей до автоматизованої системи документообігу суду, несанкціоновані дії з інформацією, що міститься в автоматизованій системі документообігу суду, чи інше втручання в роботу автоматизованої системи документообігу суду, вчинене службовою особою, яка має право доступу до цієї системи, або іншою особою

шляхом несанкціонованого доступу до автоматизованої системи документообігу

суду, -

караються штрафом від шестисот до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк від двох до п’яти років, або по­збавленням волі на строк до трьох років, з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк від одного до трьох років.

Дії, передбачені частиною першою цієї статті, вчинені за попередньою змо­вою групою осіб, -

караються обмеженням волі на строк від трьох до п’яти років або позбавлен­ням волі на строк від трьох до шести років, з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк від двох до трьох років.

(Статтею 3761 Кодекс доповнено Законом України № 1475-УІвід 5 червня 2009р.)

КК України було доповнено ст. 3761 Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо запровадження автоматизованої системи документоо­бігу в адміністративних судах» від 5 червня 2009 р. (ВВРУ. - 2009. - № 45. - Ст. 683), який набрав чинності з 1 січня 2010 р. У розвиток приписів цього Закону наказом Дер­жавної судової адміністрації України від 3 грудня 2009 р. № 129 було затверджено По­ложення про автоматизовану систему документообігу в адміністративних судах. Згідно з ч. 3 ст. 14 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» у судах загальної юрисдик­ції з 1 січня 2011 р. також функціонує автоматизована система документообігу. Виходя­чи із зазначених законодавчих приписів, нормами про автоматизовану систему доку­ментообігу суду (далі - АСДС) були доповнені КАС (ст. 151) ЦПК (ст. 111) ГПК (ст. 21), а 26 листопада 2010 р. Рада суддів України своїм рішенням № 30, погодженим з Дер­жавною судовою адміністрацією України (наказ № 188), затвердила Положення про автоматизовану систему документообігу суду (ВВСУ. - 2010. - № 12. - С. 12-18). У сфе­рі кримінального провадження функціонування АСДС регламентується ст. 35 КПК.

Згідно з п. 1.5 Положення про АСДС ця система являє собою «сукупність комп ’ютерних програм, що забезпечують функціонування документообігу суду за допомогою використання відповідних програмно-апаратних комплексів судів, обіг інформації між судами різних інстанцій та спеціалізації, передачу інформації до цен­тральних баз даних залежно від спеціалізації судів, захист на технологічних ланках від несанкціонованого доступу тощо».

АСДС запроваджується у всіх судах для: забезпечення об’єктивного та неупе- редженого розподілу справ між суддями з додержанням принципів черговості та од­накової кількості справ для кожного судді; надання фізичним та юридичним особам інформації про стан розгляду справ щодо них; централізованого зберігання текстів судових рішень та інших процесуальних документів; підготовки статистичних даних; реєстрації вхідної та вихідної кореспонденції та етапів її руху; розподілу справ між суддями; видачі судових рішень та виконавчих листів на підставі наявних у системі даних щодо судового рішення та реєстрації заяви особи, на користь якої воно ухвале­но; передачі справ до електронного архіву.

Кримінальні справи, позовні заяви, скарги, подання та інші передбачені законом процесуальні документи, що подаються (надходять) до суду і можуть бути предметом

судового розгляду, в порядку їх надходження підлягають обов’язковій реєстрації в АСДС, яка здійснюється працівниками апарату відповідного суду в день надходжен­ня документів. До АСДС в обов’язковому порядку вносяться: дата надходження до­кумента; інформація про предмет спору та сторони у справі; прізвище працівника апарату суду, який здійснив реєстрацію; інформація про рух судових документів; дані про суддю, який розглядав справу; інші дані відповідно до законодавства.

Визначення судді або колегії суддів для розгляду конкретної справи здійсню­ється АСДС під час реєстрації відповідних документів за принципом вірогідності, який враховує кількість справ, що перебувають на розгляді у суддів, заборону брати участь у перегляді рішень для судді, який брав участь в ухваленні судового рішення, про перегляд якого ставиться питання, перебування суддів у відпустці, на лікарняно­му, у відрядженні та закінчення строку повноважень. Після визначення судді або ко­легії суддів для розгляду конкретної справи внесення змін до реєстраційних даних щодо цієї справи, а також видалення цих даних з АСДС не допускається, крім випад­ків, встановлених законом. Доступ до АСДС надається суддям та працівникам апара­ту відповідного суду згідно з їхніми функціональними обов’язками. За незаконне втручання в роботу АСДС передбачена кримінальна відповідальність ст. 3761 КК.

Предметом злочину за ст. 3761 КК є певна інформація, тобто відомості (дані), що вносяться до АСДС (дата надходження позовної заяви, інформація про предмет спору та сторони у справі, про рух судових документів, дані про суддю, який розгля­дав справу, тощо).

Об’єктивна сторона злочину полягає у вчиненні хоча б одного із діянь, аль­тернативно передбачених у диспозиції ч. 1 ст. 3761 КК, а саме: а) внесення неправ­дивих відомостей до АСДС; б) несвоєчасне внесення відомостей до АСДС; в) несанк­ціоновані дії з інформацією, що міститься в АСДС; г) інше втручання в роботу АСДС.

Якщо злочин вчиняється особою, яка не має права доступу до АСДС, обов’язковою ознакою об’єктивної сторони є також і спосіб його вчинення - шляхом несанкціоно­ваного доступу до АСДС.

За статтею 3761 КК карається злочин із формальним складом, який вважається за­кінченим з моменту вчинення хоча б одного із зазначених у законі альтернативних діянь.

Внесення неправдивих відомостей до АСДС полягає у включенні до АСДС ін­формації, що повністю або частково не відповідає дійсності. Зазначені відомості можуть, зокрема, стосуватися дати надходження документа до суду, предмета спору, сторін та інших учасників процесу, етапів проходження справи та матеріалів, строків розгляду, текстів судових рішень тощо.

Несвоєчасне внесення відомостей означає внесення до АСДС інформації яка від­повідає дійсності, але з порушенням встановлених для цього строків. Так, відповідно до ч. 2 ст. 151 КАС України реєстрація в АСДС процесуальних документів, що пода­ються до суду і можуть бути предметом судового розгляду, повинна здійснюватися працівниками апарату відповідного суду в день надходження цих документів. Анало­гічна вказівка міститься і в ч. 2 ст. 35 КПК, згідно з якою матеріали кримінального провадження, скарги, заяви, клопотання та інші передбачені законом процесуальні документи, що подаються до суду і можуть бути предметом судового розгляду, в по­рядку їх надходження підлягають обов’ язковій реєстрації в АСДС, яка здійснюється працівниками апарату відповідного суду в день надходження таких матеріалів.

Несанкціоновані дії з інформацією, що міститься в АСДС, - це вчинення винним будь-яких дій із зазначеною інформацією без відповідного дозволу. Доступ до АСДС надається суддям та працівникам апарату відповідного суду (які виступають користу­вачами АСДС) залежно від їх функціональних обов’язків на підставі наказу голови суду (наприклад, ч. 4 ст. 151 КАС, ч. 4 ст. 35 КПК, ч. 2 ст. 111 ЦПК). Функціональні обов’язки, права користувачів АСДС, надання та позбавлення права доступу до неї в кожному окремому суді визначаються на підставі наказів голови суду та керівника апарату суду (п. 2.1 Положення про АСДС).

Інше втручання в роботу АСДС полягає у будь-якому самочинному впливі на нормальну роботу системи («зламування» пароля; заміна, знищення, пошкодження або блокування відповідних інформаційних файлів чи каталогів; засмічення чи пере­кручування інформації; знеструмлення відповідної електромережі, що призвело до порушення безперебійної роботи системи, тощо).

За частиною 2 ст. 3761 КК передбачено таку кваліфікуючу обставину, як вчинення злочину за попередньою змовою групою осіб, ознаки якої наведені в ч. 2 ст. 28 КК. Учас­никами такої групи можуть бути як спеціальні, так і загальні суб’єкти цього злочину.

Суб’єктивна сторона злочину - прямий умисел. Мотив і мета можуть бути різними і на кваліфікацію не впливають.

Суб’єкт злочину може бути як спеціальним, так і загальним. До спеціальних належать службові особи, які мають право доступу до АСДС (суддя або працівник апарату суду згідно з їхніми функціональними обов’язками). Зазначені особи одержу­ють право доступу до АСДС на підставі наказу голови відповідного суду. До загальних суб’єктів належать будь-які інші фізичні особи, що досягли 16-річного віку та вчини­ли цей злочин шляхом несанкціонованого доступу до АСДС.