Сторінки матеріалу:
- Стаття 248. Незаконне полювання
- Сторінка 2
- Порушення правил полювання, якщо воно заподіяло істотну шкоду, а також незаконне полювання в заповідниках або на інших територіях та об’єктах природно-заповідного фонду, або полювання на звірів, птахів чи інші види тваринного світу, що занесені до Червоної книги України, -
караються штрафом від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадськими роботами на строк від ста шістдесяти до двохсот сорока годин, або обмеженням волі на строк до трьох років, з конфіскацією знарядь і засобів полювання та всього добутого.
2. Ті самі дії, якщо вони вчинені службовою особою з використанням службового становища, або за попередньою змовою групою осіб, або способом масового знищення звірів, птахів чи інших видів тваринного світу, або з використанням транспортних засобів, або особою, раніше судимою за злочин, передбачений цією статтею, -
караються штрафом від двохсот до чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до п’яти років, або позбавленням волі на той самий строк, з конфіскацією знарядь і засобів полювання та всього добутого.
Примітка. Істотною шкодою у цій статті, якщо вона полягає у заподіянні матеріальних збитків, вважається така шкода, яка у двісті п’ятдесят і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.
(Стаття 248 у редакції законів України № 270-УІ від 15 квітня 2008р., № 1827-УІ від 21 січня 2010 р.)
- Суспільна небезпечність незаконного полювання визначається посяганням на встановлені правовідносини: охорона, раціональне використання та відтворення тваринного світу.
Порядок здійснення полювання визначається законами України «Про мисливське господарство та полювання» від 22 лютого 2000 р. (ВВРУ. - 2000. - № 18. - Ст. 132), «Про тваринний світ» від 13 грудня 2001 р.; «Про Червону книгу України» від 7 лютого 2002 р.; Постановою КМУ «Про розміри компенсації за добування (збирання) та шкоду, заподіяну видам тварин і рослин, занесеним до Червоної книги України» від 1 червня 1993 р. № 399; наказами Державного комітету лісового господарства України «Про затвердження розміру збору за видачу посвідчення мисливця і контрольної картки обліку добутої дичини та порушень правил полювання» від 24 листопада 2005 р. № 492; «Про затвердження Положення про порядок поводження із зброєю, видачі ліцензій на добування мисливських тварин та проведення полювань» від 2 квітня 2007 р. № 129 та іншими нормативними актами.
- Об’єктом злочину є законодавчо забезпечена охорона, раціональне використання і відтворення диких звірів та птахів.
- Предметом незаконного полювання виступають мисливські тварини, що перебувають у стані природної волі, а також утримуються в напіввільних умовах або у неволі в межах угідь державних мисливських господарств і які належать до так званого державного мисливського фонду.
Звірі та птахи, які знаходяться в клітках, вольєрах, на огороджених територіях, у зоопарках, цирках або у володінні громадян, розглядаються як майно. Заволодіння ними кваліфікується як заволодіння чужим майном, а відстріл таких звірів і птахів без переслідування мети володіння ними - як умисне знищення чужого майна.
Державний мисливський фонд - мисливські тварини, що перебувають у стані природної волі, а також утримуються в напіввільних умовах або у неволі в межах угідь державних мисливських господарств.
Мисливські тварини - дикі звірі та птахи, що можуть бути об’ єктами полювання.
Мисливство - вид спеціального використання тваринного світу шляхом добування мисливських тварин, що перебувають у стані природної волі або утримуються в напіввільних умовах у межах мисливських угідь.
Мисливські угіддя - ділянки суші та водного простору, на яких перебувають мисливські тварини і які можуть бути використані для ведення мисливського господарства.
- Об’єктивна сторона злочину полягає у вчиненні таких дій:
- порушення правил полювання;
- незаконне полювання в заповідниках або на інших територіях та об’єктах природно-заповідного фонду;
- полювання на звірів, птахів чи інші види тваринного світу, що занесені до Червоної книги України.
Полювання - дії людини, спрямовані на вистежування, переслідування з метою добування і саме добування (відстріл, відлов) мисливських тварин, що перебувають у стані природної волі або утримуються в напіввільних умовах (ст. 1 Закону України «Про мисливське господарство та полювання»).
До полювання прирівнюється також перебування осіб у межах мисливських угідь, у тому числі на польових і лісових дорогах (крім доріг загального користування), з будь-якою стрілецькою зброєю, або з капканами та іншими знаряддями добування звірів і птахів, або з собаками мисливських порід чи ловчими звірами і птахами, або з продукцією полювання; перебування осіб на дорогах загального користування з продукцією полювання або з будь-якою зібраною розчохленою стрілецькою зброєю.
Право на полювання в межах визначених для цього мисливських угідь мають громадяни України, які досягли 18-річного віку та одержали в установленому порядку дозвіл на добування мисливських тварин та інші документи, що засвідчують право на полювання.
Полювання з використанням вогнепальної мисливської зброї дозволяється лише особам, які в установленому порядку одержали дозвіл органу внутрішніх справ на право користування цією зброєю.
Документами, які надають право на полювання, є: посвідчення мисливця; щорічна контрольна картка обліку добутої дичини і порушень правил полювання з відміткою про сплату державного мита; дозвіл на добування мисливських тварин (ліцензія, відстрільна картка); відповідний дозвіл на право користування вогнепальною мисливською зброєю; паспорт на собак мисливських порід, інших ловчих звірів і птахів із відміткою про допуск до полювання у поточному році в разі їх використання під час полювання.
Добування мисливських тварин здійснюється за дозволом - ліцензією або відстрільною карткою.
За ліцензією здійснюється полювання на ведмедя, кабана, лань, оленів благородного та плямистого, козулю, лося, муфлона, білку, бабака, бобра, нутрію вільну, ондатру, куниць лісову та кам’яну, норку американську, тхора лісового. Ліцензії видаються мисливцям користувачем мисливських угідь, який отримує їх у спеціально вповноваженому центральному органі виконавчої влади у галузі мисливського господарства та полювання або визначеному ним органі.
За відстрільною карткою здійснюється полювання на пернату дичину, кроля дикого , зайця-русака, єнотовидного собаку, вовка та лисицю. Відстрільні картки видаються мисливцям користувачем мисливських угідь.
Ліцензії та відстрільні картки видаються мисливцям із зазначенням у них терміну та місця здійснення полювання з урахуванням лімітів добування мисливських тварин та пропускної спроможності мисливських угідь.
- Оскільки диспозиція ст. 248 КК є бланкетною, тому правила полювання та види їх порушення визначаються Законом України «Про мисливське господарство та полювання». До незаконного полювання віднесені:
- полювання без належного на те дозволу;
- полювання на тварин, які не зазначені у дозволах на добування мисливських тварин або понад встановлену в цих дозволах норму;
- полювання в заборонених для цього місцях (на територіях та об’єктах природно- заповідного фонду, де це заборонено відповідно до положень про них; на відтворю- вальних ділянках; у межах населених пунктів, за винятком випадків, передбачених рішеннями Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських рад; в угіддях, не зазначених у дозволі; на відстані ближче ніж 200 метрів від будівель населеного пункту та окремо розташованих будівель, де можливе перебування людей);
- полювання в заборонений час (у недозволені для полювання строки на відповідні види тварин; у темний період доби (пізніше години після заходу сонця і раніше години до його сходу));
- полювання із застосуванням або використанням заборонених знарядь та забороненими способами (клеїв, петель, самострілів, ловчих ям; отруйних та анестезуючих принад; живих сліпих чи знівечених тварин як принади; звуковідтворювальних приладів та пристроїв; електричного обладнання для добування тварин; штучних світлових джерел, приладів та пристроїв для підсвічування мішеней, у тому числі приладів нічного бачення; дзеркал та інших пристроїв, що осліплюють тварин; вибухових речовин; з під’їзду на автомототранспорті, також на плавучих засобах з працюючим двигуном; літаків та вертольотів; немисливської (у тому числі військової) вогнепальної, пневматичної та іншої стрілецької зброї; руйнування жител тварин, бобрових загат, гнізд птахів; газу та диму; заливання нір звірів; на тварин, які зазнають лиха (переправляються водою або по льоду, рятуються від пожежі, повені тощо); полювання з мисливськими собаками, ловчими звірами і птахами без наявності на них паспорта з допуском до полювання);
- транспортування або перенесення добутих тварин чи їх частин без відмітки цього факту в дозволі про їх добування;
- допускання собак у мисливські угіддя без нагляду;
- полювання з порушенням установленого для певної території (регіону, мисливського господарства, обходу тощо) порядку здійснення полювання;
- полювання на заборонених для добування тварин.
Для настання відповідальності за цим злочином достатньо вчинення хоча б одного виду незаконного полювання.
- Кримінальна відповідальність за полювання, незаконність якого полягала в порушенні встановлених правил, настає лише за умови заподіяння істотної шкоди. Такою шкодою, зокрема, можуть бути визнані: зникнення того чи іншого виду тварин у певній місцевості; знищення місць компактного проживання та розмноження звірів і птахів, їхніх жител, споруд; руйнування об’єктів природного середовища; знищення тварин, відтворення яких з урахуванням особливостей або чисельності того чи іншого виду (видів) пов’язане зі значними труднощами; тощо. Якщо внаслідок незаконного полювання істотна шкода не настала, винна особа за наявності до того підстав може нести відповідальність за ч. 1 або ч. 2 ст. 85 КУпАП.
Вирішуючи питання про те, чи є шкода істотною, слід ураховувати не тільки кількісні та вартісні критерії, а й інші обставини, що мають значення для вирішення цього питання (див. пп. 5, 10 ППВСУ «Про судову практику у справах про злочини та інші правопорушення проти довкілля» від 10 грудня 2004р. № 17).
- Здійснення незаконного полювання в заповідниках чи на інших територіях та об’ єктах природно-заповідного фонду або полювання на звірів, птахів чи інші види тваринного світу, що занесені до Червоної книги України, тягне за собою кримінальну відповідальність за ст. 248 КК незалежно від факту настання чи ненастання шкідливих наслідків.
Заповідники - ділянки суші і водного простору, природні комплекси та об’єкти яких мають особливу природоохоронну, наукову, естетичну, рекреаційну та іншу цінність і виділені з метою збереження природної різноманітності ландшафтів, генофонду тваринного і рослинного світу, підтримання загального екологічного балансу та забезпечення фонового моніторингу навколишнього природного середовища (преамбула Закону України «Про природно-заповідний фонд України»).
Аналізуйте судовий акт: Катюзі – по заслузі! Вирок за незаконне полювання (Конотопський міськрайонний суд Сумської області, справа № 577/1768/21 від 22.04.2021)
Для мене важко зрозуміти людей, які отримують задоволення від полювання. Полювання ж на заповідній території є злочином з якої сторони його не оцінювати – і з моральної і з точки зору закону.
У цій справі мисливець був пійманий на незаконному полюванні на території регіонального ландшафтного парку.
Особу визнали винним у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 248 КК України (незаконне полювання).
Обвинувачений повністю визнав свою вину, відшкодував завдані збитки та попросив вибачення.
Звісно, лишається питання до суворості призначеного покарання. Так, сторони узгодили покарання за ч. 1 ст. 248 КК України, із застосуванням ст. 69 КК України, тобто судом було призначено покарання більш м’яке, ніж передбачено законом, а саме – штраф у розмірі 600 неоподаткованих мінімумів громадян (10 200 грн).
Цікаво, що суд вирішив недоцільним застосовувати конфіскацію мисливського карабіну, який був знаряддям вчинення злочину. Так, було зазначено, що оскільки вартість мисливського карабіну значно перевищує розмір завданих матеріальних збитків та суми штрафу застосування в даному випадку конфіскації становитиме непропорційне втручання в право особи на мирне володіння майном.