Стаття 112. Посягання на життя державного чи громадського діяча

Посягання на життя Президента України, Голови Верховної Ради України, народного депутата України, Прем’єр-міністра України, члена Кабінету Міністрів України, Голови чи судді Конституційного Суду України або Верховного Суду України, або вищих спеціалізованих судів України, Генерального прокурора України, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, Голови Рахун­кової палати, Голови Національного банку України, керівника політичної партії, вчинене у зв’язку з їх державною чи громадською діяльністю, -

карається позбавленням волі на строк від десяти до п’ятнадцяти років або довічним позбавленням волі.

1. Як випливає із самої назви ст. 112 КК, основним безпосереднім об’єктом цьо­го злочину є відносини, що забезпечують нормальну діяльність усіх гілок державної влади (законодавчої, виконавчої, судової), а також політичних партій.

Обов’язковим додатковим об’єктом є життя людини.

Потерпілим від злочину визнається державний чи громадський діяч. Стаття 112 КК передбачає вичерпне коло державних діячів: Президент України (розд. VКонституції України), Голова Верховної Ради України (ст. 88 Конституції України), народний депу­тат України (ст. 1 Закону України «Про статус народного депутата України» від 17 листопада 1992 р., в редакції Закону від 22 березня 2001 р. // ВВРУ. - 2001. - № 42. - Ст. 212), Прем’єр-міністр України (ст. 114 Конституції України), члени Кабінету Міні­стрів України (особи, які у порядку ст. 114 Конституції України призначені до складу Кабінету Міністрів України), Голова чи судді Конституційного Суду України або Верхов­ного Суду України, або вищих спеціалізованих судів України (див. статті 8, 20 Закону України «Про Конституційний Суд України» від 16 жовтня 1996р. //ВВРУ. - 1996. - № 49. - Ст. 272 або статті 20, 31, 39 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 7 липня 2010 р. // ВВРУ. - 2010. - № 41-42, 43, 44-45. - Ст. 529), Генеральний про­курор України (ст. 122 Конституції України), Уповноважений Верховної Ради України з прав людини (ст. 5 Закону України «Про Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини» від 23 грудня 1997р. //ВВРУ. - 1998. - № 20. - Ст. 99), Голова Рахункової палати (ст. 10 Закону України «Про Рахункову палату» від 11 липня 1996р. // ВВРУ. - 1998. - № 24. - Ст. 137), Голова Національного банку України (ст. 10 Закону України «Про Національний банк України» від 20 травня 1999р. //ВВРУ. -1999. - № 29. - Ст. 238) та відносить до громадських діячів керівників політичних партій. Момент виникнення чи припинення у потерпілого статусу державного чи громадського діяча пов’язаний із його призначенням на відповідну посаду чи звільненням з неї, що регулюється законодавством.

1. Об’єктивна сторона цього злочину законодавцем визначається як посягання на життя державного чи громадського діяча.

Під посяганням розуміється вбивство або замах на вбивство. Тому цей злочин є злочином з усіченим складом і вважається закінченим не тільки при настанні смер­ті зазначених осіб, а й за наявності замаху на злочин, який кваліфікується безпосеред­ньо за ст. 112 КК, без посилання на ст. 15 КК.

1. Суб’єктивна сторона цього злочину характеризується прямим умислом, при якому суб’ єкт усвідомлює правовий статус потерпілої особи. Вчинення посягання на життя осо­би, яка помилково сприйнята винним за державного чи громадського діяча, однак, напри­клад, лише балотується на відповідну посаду, кваліфікується як замах на розглядуваний злочин. Свідоме вчинення посягання на життя кандидата на відповідну посаду за наяв­ності необхідних ознак злочину кваліфікується як злочин проти особи за ознакою вико­нання потерпілим свого службового чи громадського обов’язку (п. 8 ч. 2 ст. 115 КК).

Вчинення посягання у зв ’язку з державною чи громадською діяльністю потерпілої особи свідчить про обов’язкову наявність мотиву - помститися за державну чи громад­ську діяльність особи або мети - перешкодити цій діяльності чи змінити її характер.

Вбивство перелічених осіб на ґрунті особистих взаємовідносин кваліфікується як злочин проти життя.

1. Суб’єкт - фізична осудна особа, яка досягла 14-ти років.