1. У разі відмови адресата від одержання повістки особа, яка її доставляє, робить відповідну відмітку на повістці, засвідчує її власним підписом і негайно повертає до адміністративного суду. Особа, яка відмовилася одержати повістку, вважається такою, що її повідомлено про дату, час і місце судового засідання.
1. Коментована стаття встановлює наслідки "несвідомої" поведінки адресата у вигляді відмови від одержання повістки. Такі дії з його боку створюють перешкоди для подальшого руху адміністративної справи, оскільки позбавляють суд доказів належного повідомлення сторони чи іншої особи, що бере участь у справі, про час і місце судового засідання. З метою подолання цієї невизначеності законодавець використовує правову фікцію - прийом юридичної техніки, що визнає неіснуючий факт таким, що відбувся, а саме визнає особу, що відмови лася від одержання повістки такою, що її повідомлено про дату, час і місце судового засідання.
Про відмову в отриманні повістки особа, що її доставляє, робить відповідну помітку на повістці, ставить на ній свій підпис і повертає до адміністративного суду. В адміністративному і цивільному судочинстві цю процедуру дещо спрощено у порівнянні із цивільним процесом за ЦПК України 1963 р. Додатковою гарантією дійсної спроби вручити повістку адресату слугував підпис особи іншої, ніж тієї, якій було доручено ЇЇ вручити. Від-
109
мітка про відмову мала бути засвідчена підписом службової особи домоуправління чи виконкому сільської Ради, або представника адміністрації за місцем роботи, або підписами не менше двох громадян. За даних умов доведеться покладатися на добросовісність осіб, яким доручається вручення повістки, і самих співробітників суду, що відкриває можливості для зловживань.
page
youtube
